розглянувши в судовому засіданні 19 березня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи,

постановою слідчого СОГ СУ ДПС в Одеській області від 30 березня 2012 року порушено кримінальні справи щодо засновника ТОВ "Добро Пласт" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та щодо директора ТОВ "Добро Пласт" ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з постановою слідчого, приводом для порушення кримінальних справ стало безпосереднє виявлення слідчим в діяннях засновника ТОВ "Добро Пласт" ОСОБА_1 та директора ТОВ "Добро Пласт" ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а підставами - достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої та додаткової перевірок.

Не погодившись із постановою про порушення кримінальної справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили її до суду.

16 серпня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасував постанову слідчого СОГ СУ ДПС в Одеській області від 30 березня 2012 року.

Ухвалою апеляційного суду постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд. Прокурор у скарзі зазначає, що у слідчого було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України (1960 року) підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому закон не вимагає, щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України (1960 року), суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи були у прокурора чи слідчого приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, суд, детально навівши у постанові вказані положення закону, не дотримався їх.

Приймаючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи, суд вдався до аналізу наявності в діяннях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, і зазначив, що в постанові про порушення кримінальної справи не містяться достатні дані для порушення справи, оскільки в постанові слідчого не вказано даних, що підтверджують наявність у діяння вищевказаних осіб зазначених ознак злочину. Крім того, суд зазначив, що постанова слідчого про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. 94 КПК України (1960 року).

Таким чином, суд фактично вдався до оцінки зібраних доказів, що на стадії перевірки законності постанови про порушення кримінальної справи є неприпустимим.

Апеляційний суд при перевірці доводів апеляції прокурора не звернув увагу на допущені судом помилки й постановив незаконне рішення, як про це обґрунтовано зазначено в касаційній скарзі.

Крім того, під час апеляційного перегляду справи, суд в ухвалі не виклав суті пояснень особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2, як учасника апеляційного розгляду.

За таких обставин ухвала апеляційного суду, як і постанова місцевого суду постановлені з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду суду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України (1960 року) перевірити доводи скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, й, не вирішуючи заздалегідь тих питань, які вирішуються при розгляді справи по суті, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.