головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Швеця В.В., - провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2011 року, -

У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 згідно довідки про заробітну плату, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант", за період з 1 січня 1988 року по 30 червня 1992 року.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2011 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 з 2 лютого 1987 року по 1 грудня 1992 року працювала головою профспілкового комітету Калуського міськпобуткомбінату.

У зв'язку з реорганізацією міськпобуткомбінату було створено малі підприємства по наданню побутових послуг.

Позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області із заявами про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант", за період з 1 січня 1988 року по 30 червня 1992 року.

Відповідач повідомив ОСОБА_4 про те, що немає можливості провести перерахунок пенсії згідно зазначеної довідки, оскільки відсутні підтверджуючі документи щодо повноважень Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант" видавати документи по заробітній платі працівникам колишнього Калуського міськпобуткомбінату.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки, як встановлено судами, після реорганізації Калуського міськпобуткомбінату документи та лицеві рахунки за 1988-1992 роки по нарахуванню його працівникам заробітної плати в міський архів не передавалися, а зберігаються в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Елегант", і саме ним, на звернення позивача, було видано довідку про її заробітну плату за період з 1 січня 1988 року по 30 червня 1992 року, й ця довідка відповідає фактичним обставинам по справі та запису в трудовій книжці, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2011 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновок судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.