розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 по справі № 2а-3817/11/1070 за позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 01.08.2011 № 176.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська регіональна митниця 18.04.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Київська регіональна митниця посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 4, 40, 69, 81 та 88 Митного кодексу України, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктів 58.1 та 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" щодо дотримання законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів:

- лікарський засіб "Бодимарин" та лікарський засіб "Гінсомін" за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями: від 16.06.2010 № 100000026/2010/840701, від 16.03.2010 № 100000029/2010/840238, від 19.03.2010 № 100000029/2010/840258, від 26.03.2010 № 100000029/2010/840299, від 07.05.2010 № 100000029/2010/840486, від 21.04.2010 № 100000029/2010/840407, від 22.10.2010 № 100000026/2010/841534, від 06.03.2008 № 100000024/2008/546210, від 22.04.2008 № 100000024/2008/546411, від 30.04.2010 № 1000000029/2010/840473, від 29.05.2008 № 100000024/2008/546544, від 07.07.2008 № 100000024/2008/546689;

- лікарський засіб "Магнефар В6" за кодом 3004901900 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями: від 23.04.2008 № 100000024/2008/546424, від 22.05.2008 № 100000024/2008/546526, від 12.06.2008 № 100000024/2008/546617, від 18.02.2009 № 100000024/2009/345076, від 18.03.2009 № 100000024/2009/345142, від 08.05.2009 № 100000024/2009/345336, від 24.06.2009 № 100000024/2009/345558, від 03.07.2009 № 100000024/2009/345605, від 19.02.2010 № 100000029/2010/840133, від 18.08.2009 № 100000024/2009/345790, від 20.10.2009 № 100000024/2009/346060, від 04.12.2009 № 100000024/2009/346300, від 25.12.2009 № 100000024/2009/346414, від 20.01.2010 № 100000029/2010/840027, від 11.02.2010 № 100000029/2010/840097, від 21.05.2010 № 100000029/2010/840555, від 11.03.2010 № 100000029/2010/840218 від 24.03.2010 № 100000029/2010/840279, від 06.04.2010 № 100000029/2010/840352, від 05.05.2010 № 100000029/2010/840480, від 28.05.2010 № 100000029/2010/840591, від 08.06.2010 № 100000026/2010/840642, від 22.06.2010 № 100000026/2010/840742;

- ліки для людей "Ідеос" за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями: від 16.04.2008 № 100000024/2008/546384, від 02.06.2008 № 100000024/2008/546561, від 17.10.2008 № 100000024/2008/547128, від 12.12.2008 № 100000024/2008/547311, від 12.12.2008 № 100000024/2008/547315, від 23.01.2009 № 100000024/2009/345014, від 08.05.2009 № 100000024/2009/345338, від 06.07.2009 № 100000024/2009/345609, від 06.07.2009 № 100000024/2009/346103, від 22.09.2009 № 100000024/2009/345914;

- лікарський засіб "Вітрум Кардіо Омега - 3" за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями: від 08.04.2008 № 100000011/2008/494899, від 29.04.2008 № 100000024/2008/546442, від 09.06.2008 № 100000024/2008/546593, від 06.08.2008 № 100000024/2008/546815, від 03.09.2008 № 100000024/2008/546924, від 24.09.2008 № 100000024/2008/547022, від 24.11.2008 № 100000024/2008/547243, від 26.11.2008 № 100000024/2008/547251, від 29.01.2009, № 100000024/2009/345027 від 31.03.2009 № 100000024/2009/345192, від 08.05.2009 № 100000024/2009/345331, від 07.09.2009 № 100000024/2009/345846, від 10.09.2009 № 100000024/2009/345873, від 08.10.2009 № 100000024/2009/346005, від 20.10.2009 № 100000024/2009/346062, від 03.11.2009 № 100000024/2009/346136, від 23.11.2009 № 100000024/2009/346232, від 16.12.2009 № 100000024/2009/346344, від 24.12.2009 № 100000024/2009/346394, від 24.12.2009 № 100000024/2009/346398;

- лікарський засіб "Рибячий жир" за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями: від 11.07.2008 № 100000024/2008/546729, від 05.11.2008 № 100000024/2008/547182, від 19.12.2008 № 100000024/2008/547332;

- спеціальний харчовий продукт біологічно-активна добавка до раціону "Окювайт Лютеїн Форте" за вантажною митною декларацією від 11.03.2011 № 100130001/2011/380376.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Митного кодексу України (4495-17) та Закону України "Про Митний тариф України" (584-18) , а саме: невідповідність заявленого коду товару згідно УКТЗЕД при декларуванні відповідних товарів, що призвело до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість.

За результатами перевірки Київською регіональною митницею складено акт від 12.05.2011 № н/18/11/100000000/22946976 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 129, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" у розмірі 548012,38 грн., в тому числі 438409,90 грн. за основним платежем та 109602,48 грн. за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного рішення скаргу позивача було задоволено частково, у зв'язку з чим Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 176, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" у розмірі 464390,70 грн., у тому числі 309593,80 грн. за основним платежем та 154796,90 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до пунктів 35 та 19 статті 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур

Митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що митний контроль можливий після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Разом з тим, зазначених обставин у цій справі не встановлено і в рішеннях судів попередніх інстанцій не наведено.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України, а також і щодо невірного визначення коду товару.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки та на положення підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 01.08.2011 № 176 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 по справі № 2а-3817/11/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.