провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. у справі № 525/1170/13-а за позовом ОСОБА_4 до Великобагачанської селищної ради Полтавської області про визнання дій протиправними, -

Позивач звернувся з позовом в якому, після уточнення позовних вимог, просив:

- визнати дії Великобагачанської селищної ради Полтавської області щодо прийняття рішення № 40 від 30.04.2013 р. про відмову у поверненні документів на будинок АДРЕСА_1 та відмову щодо відміни рішення № 37 від 28.02.2013 р. неправомірними;

- ухвалити рішення яким скасувати рішення Великобагачанської селищної ради Полтавської області № 40 від 30.04.2013 р. як неправомірне;

- зобов'язати відповідача повернути правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1;

- ухвалити рішення, яким скасувати рішення Великобагачанської селищної ради Полтавської області № 37 від 28.02.2013 року, щодо закриття особового рахунку та скасувати записи на правовстановлюючих документах про їх анулювання щодо будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.09.2013 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 р., позовні вимоги в частині скасування рішення Великобагачанської селищної ради Полтавської області № 37 від 28.02.2013 р. було залишено без розгляду у зв'язку пропуском шестимісячного строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.01.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.01.2014 р. та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 на праві власності належало два будинки в селі Байрак Великобагачанського району Полтавської області.

23 лютого 2012 року позивачка звернулась до виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради із заявою про надання дозволу на знесення житлового будинку, який знаходився в аварійному стані, ремонту не підлягав і для проживання був не придатний. До заяви також були додані правовстановлюючий документ, виданий на ім'я позивача, в якому значилось, що громадянка ОСОБА_4 право власності не оформила належним чином, оскільки будинок не був внесений до Єдиного державного реєстру обліку об'єктів нерухомого майна, відповідно до діючого законодавства. Також до заяви додані технічний паспорт на зазначений будинок на попереднього власника, ОСОБА_5 та складений 08.02.2009 року акт комісійного обстеження будинку, який свідчив про те, що позивач тривалий час не проживає в ньому і будинок є аварійним.

ОСОБА_4 на праві власності має ще будинок, в якому проживає разом із сім'єю, що розташований в АДРЕСА_2.

Рішенням виконкому Великобагачанської селищної ради № 37 від 28.02.2012 року наданий дозвіл ОСОБА_4 на знесення житлового будинку по АДРЕСА_1, та закритий особовий рахунок на домоволодіння ОСОБА_4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

11.04.2013 року ОСОБА_4 звернулась до виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради з заявою, щодо повернення документів на будинок по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради № 40 від 30.04.2013 року відмовлено в поверненні документів, оскільки в зв'язку з прийнятим рішенням про надання дозволу на знесення об'єкта нерухомого майна та закриття особового рахунку на правовстановлюючих документах робиться напис про їх анулювання, та зазначено що рішення № 37 від 28.02.2013 року "Про надання дозволу на знесення житлового будинку" відмінити неможливо в зв'язку з тим, що рішенням 15 сесії 6 скликання від 19.04.2012 року вилучена земельна ділянка для обслуговування даного житлового будинку.

Не погодившись з рішенням Великобагачанської селищної ради Полтавської області №40 від 30.04.2013 р., позивач оскаржила його в судовому порядку.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку про правомірність дій Великобагачанської селищної ради Полтавської області.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видано на ім'я ОСОБА_4, проставлена відмітка від 28.02.2012 року про його анулювання згідно рішення виконкому за № 37, вилучена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та передана до земель запасу Великобагачанської селищної ради.

Відповідно до вимог ст.ст. 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності; розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території.

Отже, оскільки рішення виконкому Великобагачанської селищної ради № 37 від 28.02.2012 року не скасовано, на свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видано на ім'я ОСОБА_4, проставлена відмітка від 28.02.2012 року про його анулювання, а також враховуючи, що вилучена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та передана до земель запасу Великобагачанської селищної ради, суди дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.