Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 21 лютого 2013 року.

Вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 листопада 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму, 13 березня 2012 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,

засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі; за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено 3 роки позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено 3 роки позбавлення волі та штраф у розмірі 850 грн., які виконувати самостійно.

За ч. 2 ст. 185 КК України, по епізодам злочинів від 29 травня і 25 червня 2012 року, на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно визначено ОСОБА_1 3 роки 1 місяць позбавлення волі та штраф у розмірі 850 грн., які виконувати самостійно.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1, 20 лютого 2012 року близько 18 год., перебуваючи у Сумському обласному шкіровенерологічному диспансері, що по вул. Привокзальна, 31 в м. Суми, повторно викрала майно у ОСОБА_2 на загальну суму 305 грн.

29 лютого 2012 року, в період часу з 18 год. 37 хв. по 18 год. 14 хв., перебуваючи в приміщенні Сумського обласного шкіровенерологічного диспансеру, ОСОБА_1 проникла до палати № 6 і повторно викрала матеріальні цінності у ОСОБА_3 на загальну суму 2850 грн.

29 травня 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в квартирі ОСОБА_4 АДРЕСА_1, повторно викрала майно та кошти останнього на загальну суму 7558 грн. 5 коп.

25 червня 2012 року близько 18 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, повторно викрала матеріальні цінності належні ОСОБА_5 на суму 3443 грн. і ОСОБА_6 на суму 618 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 лютого 2013 року вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурора порушується питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону - ч. 3 ст. 61 КК України, та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону - ст. ст. 299, 334 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які її засуджено і кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України в касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку або ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Згідно зі ст. 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Згідно ст. 371 КПК України неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, є застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

При цьому суд має обов'язково з'ясувати, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Цих вимог закону суд не дотримався.

З матеріалів справи убачається, що її розгляд був проведений за скороченою процедурою у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому суд залишив поза увагою, що під час досудового слідства потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 400 грн. в рахунок відшкодування збитків, які остання в судовому засіданні визнала в повному обсязі (т. 1 а. с. 60). Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в сумі 8130 грн. ОСОБА_1 також визнала в повному обсязі (т. 2 а. с. 244). Суд же, постановляючи вирок, без допиту потерпілих та дослідження матеріалів справи частково задовольнив цивільний позов потерпілих і стягнув на користь ОСОБА_2 305 грн., ОСОБА_4 7558,05 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до 14 років. Згідно матеріалів справи і вироку суду, ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої доньки та не позбавлена батьківських прав (т. 2 а. с. 224), а за ч. 2 ст. 185 КК України їй призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.

На зазначені порушення суд апеляційної уваги не звернув, залишивши вирок суду першої інстанції без зміни, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді слід врахувати зазначене і розглянути справу та постановити судове рішення з дотриманням вимог Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396, 398 КПК України в редакції 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 21 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.