Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного відповідача ВАТ "Запоріжжяобленерго" на вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року.

Вироком Куйбишевського районного суду Запорізької області від 4 грудня 2012 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 272 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати інженерно-технічні посади пов'язані з дотриманням правил безпеки при виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві строком на 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробування, з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі і постановлено стягнути з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ОСОБА_1 164 100 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_3 будучи особою, яка відповідальна за виконання правил техніки безпеки в Куйбишевському РЕМ ВАТ "Запоріжжяобленерго" та за життя і здоров'я працівників під час виконання робіт в електромережах, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що спричинило тяжкі наслідки - травмування електромонтера Куйбишевського РЕМ ВАТ "Запоріжжяобленерго" ОСОБА_1

Під час виконання 21 травня 2012 року ремонтних робіт повітряної лінії № 808 на підстанції 35/10 в с. Марянівка Куйбишевського району Запорізької області, ОСОБА_1 отримав термічні опіки лівого передпліччя, лівої кісті і лівої гомілки 4-го ступеня, що призвело до ампутації лівої верхньої кінцівки до верхньої третини передпліччя.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 4 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

У касаційній скарзі цивільний відповідач ВАТ "Запоріжжяобленерго" порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень в частині відшкодування моральної шкоди шляхом зменшення суми відшкодування до розміру, який складає 11000 грн. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні питання стосовно заявленого у справі цивільного позову невірно застосували норми процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, пояснення потерпілого ОСОБА_1 і в його інтересах представника ОСОБА_2, які просили відмовити в задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, при викладених у вироку обставинах, відповідають фактичним даним, підтверджені розглянутими у судових засіданнях судів першої й апеляційної інстанцій доказами та в касаційному порядку не оскаржуються.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість визначення судом розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Як вбачається з вироку суду, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому було визначено із засад розумності, виваженості та справедливості, вона відповідає розміру завданих фізичних та моральних страждань. Вказаний позов судом правильно вирішено у відповідності до вимог ст. ст. 23, 1167, 1168, 1172 ЦК Україні та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Як встановлено вироком, потерпілий ОСОБА_1 внаслідок порушення засудженим правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що супроводжувалося ампутацією лівої верхньої кінцівки до верхньої третини передпліччя, внаслідок чого він отримав другу групу інвалідності із втратою 80 % працездатності. Дана втрата здоров'я не може бути відновлена в повній мірі, потягла за собою значні зміни у життєвих стосунках потерпілого і завдала йому значних фізичних, психічних і душевних страждань.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" та ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Розмір моральної шкоди 164 100 грн., який підлягає стягненню з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ОСОБА_1, визначений судом з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілого та конкретних обставин справи і вважати його необґрунтовано завищеним, на думку колегії суддів, немає підстав.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції представника цивільного відповідача. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КК України.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування судових рішень по справі, не встановлено, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу цивільного відповідача ВАТ "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення, а вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.