розглянула в судовому засіданні у м. Києві 25 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2012 року

Вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 19 червня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ст. 124 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8264,24 грн та 20 000 грн - моральної шкоди.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 було визнано винним і засуджено за те, що він 01 жовтня 2011 року приблизно о 1-й год. 13 хв., у провулку О.Кобилянської на відстані приблизно 20 м від перехрестя вказаного провулку з вулицею О. Кобилянської в м. Сокирянах, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту з ОСОБА_8, сприйнявши дії потерпілого, які виразились у вимозі надати цигарки, погрозі застосування пістолета та його демонстрації, як реальну загрозу своєму життю й захищаючись від протиправних посягань останнього, перевищив межі необхідної оборони, умисно двічі ударив ОСОБА_8 дерев'яною битою по голові, завдавши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Апеляційний суд, задовольнивши апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_8, скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, кваліфікації дій винного та призначеного покарання і постановив свій вирок від 04 вересня 2012 року, яким визнав винним і засудив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 01 жовтня 2011 року приблизно о 1-й год. 12 хв. у провулку О. Кобилянської під час конфлікту з ОСОБА_8 дістав з автомобіля бейсбольну биту, виготовлену в саморобний спосіб за типом спортивних снарядів, двічі ударив потерпілого по голові, завдавши останньому тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 та про направлення справи на новий апеляційний розгляд. Посилається на неповноту й однобічність судового слідства, на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Захисник зазначає, що всупереч вимогам кримінально-процесуального закону суд поверхнево дослідив матеріали справи, не встановив усіх фактичних обставин вчинення злочину, не взяв до уваги протиправних дій потерпілого, не навів достатніх доказів на підтвердження вини засудженого, безпідставно перекваліфікував його дії на ч. 1 ст. 121 КК та призначив покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину й особі винного.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_6 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та суворістю призначеного йому покарання та про направлення справи на новий апеляційний розгляд. Стверджує, що місцевий суд, постановивши вирок та визнавши його винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК, зробив правильний висновок, який підтверджується доказами у справі. Однак засуджений у касаційній скарзі не наводить доводів на користь того, в чому саме, на його думку, полягає незаконність вироку суду апеляційної інстанції. В доповненні до касаційної скарги засуджений ОСОБА_6, не змінюючи доводів та аргументів вказаних у касаційних скаргах, просить, з огляду на те, що він повністю відшкодував потерпілому матеріальну й моральну шкоду, не заперечує факту завдання потерпілому тілесних ушкоджень, перекваліфікувати його дії на ст. 124 КК, звільнити від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання доводів, викладених у касаційних скарг, прокурора, який заперечував обґрунтованість касаційних вимог засудженого та захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_6 умисно ударив потерпілого й завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя останнього в момент заподіяння, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні апеляційної інстанції доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_8, який упродовж досудового та судового слідства стверджував, що після того, як він із ОСОБА_10 повернулися до засудженого та його друзів з метою запитати, чому вони їх ображають, ОСОБА_6 відкрив задні ліві двері свого автомобіля, дістав биту і підійшов до потерпілого. ОСОБА_8 попросив забрати биту, оскільки у нього є пістолет. Одразу після цих слів, ОСОБА_6 ударив битою по голові ОСОБА_8, від чого він упав на коліна. А засуджений наніс йому ще один удар по голові битою.

У судовому засіданні ОСОБА_6 не заперечував, що завдав удар битою по голові ОСОБА_8, але указував, що умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень не мав.

Свідки ОСОБА_11,. ОСОБА_12, ОСОБА_10 показали, що стали очевидцями того, як ОСОБА_6 дістав з автомобіля биту і вдарив нею потерпілого по голові, від удару ОСОБА_8 впав, після цього ОСОБА_6 наніс йому ще декілька ударів битою.

Зазначені показання свідків підтверджуються і даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_8 було вчинено не менше двох травматичних дій. При цьому виключено можливість їх утворення внаслідок удару ліктем руки нападника за будь-яких умов. Тяжкі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею, вірогідніше за все внаслідок одноразової травматичної дії спортивної бити.

За встановлених судом фактичних обставин справи кваліфікація діяння ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК є правильною. Натомість посилання засудженого на помилковість висновків суду щодо юридичної оцінки злочинних дій та необхідність їх кваліфікації за ст. 124 КК є безпідставними.

Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог статей 50, 65 КК в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК, з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину (тяжкий), даних про винну особу, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, і є справедливим. Тому твердження засудженого та його захисника щодо надмірної суворості призначеного ОСОБА_6 покарання не можна визнати слушними.

Колегія суддів вважає, що суд дотримався вимог статей 50, 65 КК, призначене ОСОБА_6 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 75 КК, про що ставиться питання у касаційних скаргах, не встановлено.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би були підставами для скасування судових рішень у справі, не встановлено.

У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими та виправданими, а також і достатніми доводи касаційних скарг про скасування вироку апеляційного суду на зазначених у скаргах підставах.