Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 3 червня 2013 року.

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 367 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 8500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 3 червня 2013 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду начальника управління, заступника головного інженера з експлуатації і ремонту зовнішніх інженерних мереж Кузнецовського міського комунального підприємства, являючись службовою особою, внаслідок неналежного виконання службових обов'язків по здійсненню загального керівництва управлінням, покладених на нього, через несумлінне ставлення до них, у середині листопада 2011 року в м. Кузнецовську на базі підприємства у Комунальній зоні надав незаконне усне розпорядження підлеглому працівнику - майстру дільниці водовідведення управління експлуатації і ремонту зовнішніх інженерних мереж ОСОБА_2 направити працівників для здійснення вирубки дерев на території міських очисних споруд м. Кузнецовська. Внаслідок незаконної вказівки ОСОБА_1 в період часу з 16 по 23 листопада 2011 року на території міських очисних споруд м. Кузнецовська було незаконно зрізано 165 дерев, чим завдано майнової шкоди державі на загальну суму 53 270 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд безпідставно застосував при призначенні покарання ст. 69 КК України та не позбавив засудженого права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Також, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960), оскільки на скаргу засудженого дано відповіді не в повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та справу направити на новий апеляційний розгляд посилаючись на ту обставину, що апеляційний суд, у порушення ст. 377 КПК України (1960), не перевірив доводи його апеляції, відсторонив від участі у справі його захисника та залишив без зміни незаконний вирок місцевого суду.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений посилається на незаконність та необґрунтованість скарги в частині застосування ст. 69 КК України місцевим судом та просить залишити скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу прокурора та заперечував проти задоволення скарги засудженого, пояснення ОСОБА_1, в яких останній просив задовольнити його касаційну скаргу та відмовити у задоволенні скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставне застосування ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю будь якого обґрунтування, крім посилання на невизнання ОСОБА_1 вини, не містять, а дана обставина була врахована судом при призначенні покарання у відповідності до ст. 65 КК України.

Посилання засудженого на порушення його права на захист є безпідставними, оскільки, як убачається із матеріалів справи, перед розглядом кримінальної справи засудженим було заявлено клопотання про призначення захисника, яке було задоволено судом апеляційної інстанції.

В зв'язку з викладеним касаційні скарги прокурора та засудженого в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до змісту ст. 377 КПК України (1960), ухвала апеляційного суду це рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, а тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Окрім додержання інших, передбачених ст. 377 КПК України (1960) вимог, в ухвалі слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний закон. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляції, а також докази, що спростовують наведені в останній доводи. У разі скасування або зміни вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Суд апеляційної інстанції, дані вимоги закону не виконав.

Як убачається із змісту ухвали, суд апеляційної інстанції при розгляді апеляції засудженого ОСОБА_1 зазначені ним доводи не перевірив взагалі та своє рішення будь-яким чином не мотивував, а лише формально послався на прізвища свідків, показання яких підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційних скарг про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінально - процесуального закону, що на думку колегії суддів є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді суду необхідно ретельно перевірити доводи апеляції засудженого та прийняти законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог кримінально - процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.