Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіШилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Широян Т.А., за участю прокурора Міщенко Т.М., захисника ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року щодо ОСОБА_7

Цією постановою неповнолітнього

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки ч. 1 ст. 286 КК України, передано під нагляд матері ОСОБА_8 строком на 1 рік.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишено без розгляду, роз'яснивши останньому, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як зазначено у постанові, 20 червня 2011 року приблизно о 16:30 неповнолітній водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем «Фольксваген пасат» та рухаючись по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі, порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не впевнився у наявності пішоходів на пішохідному переході, своєчасно не знизив швидкість руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпілий порушує питання про скасування судових рішень унаслідок необґрунтованого застосування до неповнолітнього надто м'якого примусового заходу виховного характеру. Просить врахувати усі обставини справи та призначити неповнолітньому більш суворий примусовий захід виховного характеру.

У запереченні на касаційну скаргу захисник ОСОБА_5 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, захисника, який просив залишити судові рішення без зміни, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга потерпілого не підлягає задоволенню на таких підставах.

У касаційній скарзі потерпілий посилається на недостатнє врахування судом при визначенні виду виховного заходу того, що мати неповнолітнього не може з достатньою мірою впливати на свого сина.

Однак, колегія суддів з такими доводами погодитися не може.

Як убачається з матеріалів справи, судом при визначенні виду виховного заходу щодо ОСОБА_7 було враховано позитивні характеристики неповнолітнього за місцем проживання та навчання, а також його негативне ставлення до вчиненого ним діяння. Взято до уваги те, що мати неповнолітнього має на нього вплив та може сприяти його подальшому виправленню.

Посилання потерпілого на те, що суд не врахував того, що мати ОСОБА_7 була притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язків по вихованню дитини, а отже їй не можна передавати дитину під нагляд, є неспроможними. Згідно матеріалів справи мати ОСОБА_7 - ОСОБА_8 була притягнута до адміністративної відповідальності лише у зв'язку із скоєнням її сином 20 червня 2011 року суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Раніше ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності не притягувалася, вихованням сина займалася належним чином, а отже суд вірно визнав її такою особою, яка може забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.

Твердження потерпілого про відсутність у судовому засіданні представника служби по справам дітей спростовуються протоколом судового засідання, згідно якого у судовому засіданні брав участь представник даної служби ОСОБА_9

Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за апеляцією потерпілого, доводи якої аналогічні доводам його касаційної скарги, погодився із висновками місцевого суду щодо необхідності і достатності призначення ОСОБА_7 саме такого примусового заходу виховного характеру.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, а тому касаційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року, п.п. 11, 15 Розділу ХІ (Перехідні положення) Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) ,

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.