розглянула в судовому засіданні 25 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Московського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2012 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав з метою збуту.

Після чого, 17 червня 2011 року ОСОБА_1 біля буд. № 67 по пр-ту 50 річчя ВЛКСМ в м. Харкові в ході оперативної закупівлі незаконно збув за 120 грн. громадянину під псевдонімом «ОСОБА_2» особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 5, 5091 гр.

В цей же день ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які у нього під час його особистого огляду вилучили частину грошей, отриманих від «ОСОБА_2», в сумі 100 грн. та 6,8594 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який він зберігав з метою збуту повторно.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, не виконав вказівки попередньої ухвали апеляційного суду від 15 березня 2012 року, якою було скасовано вирок суду першої інстанції внаслідок м'якості, безпідставно застосував ст. 75 КК України, у зв'язку з чим призначене засудженому покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про часткове підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Щодо доводів прокурора про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання у зв'язку з безпідставним звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, місцевим судом, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України у відповідності до вимог зазначених статей враховані тяжкість злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також дані про його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, виховувався у неповній сім'ї, проживає з непрацездатною матір'ю, яка потребує його допомоги.

Приймаючи до уваги сукупність цих обставин, рішення місцевого суду про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції прокурора, аналогічні викладеним у касаційній скарзі, й правомірно визнав їх безпідставними. При цьому апеляційний суд обґрунтовано вказав на врахування додаткових обставин, які пом'якшують покарання засудженого, та яких не було встановлено при попередньому судовому розгляді справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає недоречним твердження прокурора про порушення судами вимог ст. 374 КПК України (1960 року).

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.