розглянувши у судовому засіданні 10 грудня 2013 року у м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2013 року,

Зазначеним вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до 180 год. громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 100 грн. 75 коп., моральної шкоди - 1 500 грн. та 200 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2013 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 16 лютого 2013 року, перебуваючи на подвір'ї ОСОБА_5 в АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно взяв ОСОБА_5 за плечі, стиснувши пальцями, та з силою потягнув, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді синців по внутрішній поверхні обох плечей.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Указує, що не мав умислу на завдання тілесних ушкоджень. Вважає, синці у потерпілої виникли не від його дій. Зазначає, що суд призначив йому занадто суворе покарання. Заперечує цивільний позов. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження, діючи при цьому з непрямим умислом, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнули б скасування судових рішень, не встановлено.

Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог закону, з урахуванням обставин, на які посилається у скарзі засуджений, та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_4 вчиненим злочином завдав ОСОБА_5 шкоду, з нього обґрунтовано стягнуто цивільний позов.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2013 року.