Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Крижановського В.Я., Слинька С.С.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні 05 грудня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 12 березня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

неодноразово судимого, останній раз вироком Балаклавського районного суду м. Севастополя від 21 червня 2006 року за ч. 2 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого за постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 07 листопада 2008 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 5 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Вироком суду вирішено також долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 12 березня 2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 16 грудня 2011 року о 10:30, знаходячись біля магазину по вул. Терлецького м. Севастополя, маючи умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та переміщення наркотичних засобів без мети збуту, будучи особою, яка раніш скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України, при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - опій ацетильованний, об'ємом не менше 30 мл, в перерахунок на суху речовину 1,278 г. В подальшому, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, на автомобілі, що знаходиться у його користуванні, незаконно перемістив від вказаного магазину до Балаклавського районного суду м. Севастополя цей наркотичний засіб, де вжив його частину, знаходячись у авто, від чого надалі перебував у стані, викликаному вживанням наркотичного засобу. Після цього, на автомобілі під керуванням іншої особи, яка не знала про скований злочин ОСОБА_1, перевіз наркотичний засіб до супермаркету по вул. Семипалатинська, 2-б, продовжуючи його незаконно зберігати до 16-ї години того ж дня, допоки не був вилучений працівниками правоохоронного органу вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - опій ацетильованний об'ємом 26,7 мл, що в перерахунок на суху речовину становив 1,278 г, що ОСОБА_1 незаконно придбав, перевозив та зберігав без мети збуту.

Крім того, 12 квітня 2012 року о 14:20, знаходячись поблизу буд. № 31 по проспекту Перемоги м. Севастополя, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи умисно, повторно, будучи особою, яка раніш скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України, при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - опій ацетильованний, об'ємом не менше 1 мл, в перерахунок на суху речовину масою 0,022 г, що незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

У касаційній скарзі засуджений просить про зміну судових рішень щодо нього у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та його особі внаслідок суворості, просить про пом'якшення покарання, зваживши на те, що страждає на ряд тяжких захворювань.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які належно досліджені, правильно оцінені судом та обґрунтовано покладені в основу вироку, що по суті в касаційній скарзі не заперечується, так само як і кваліфікація дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, доводи засудженого щодо суворості покарання, які були викладені ним в апеляції, аналогічні й тим, що наведені в касаційній скарзі, всебічно розглянуті апеляційним судом, який відмовив у їх задоволенні з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.

Покарання призначене судом засудженому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

Судом були повною мірою враховані тяжкість скоєного злочину, обставини, які обтяжують покарання, - по епізоду від 16 грудня 2011 року - скоєння злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, обставини, які пом'якшують покарання, - визнання вини, розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, повною мірою взяті до уваги дані про особу засудженого ОСОБА_1, який раніш неодноразово судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, за місцем проживання характеризується негативно, перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, страждає на ряд тяжких захворювань тощо.

Таким чином, судом при призначенні покарання враховані всі обставини та дані про особу засудженого, так само й ті, що наведені у касаційній скарзі, тому суд дійшов правильного висновку про виправлення засудженого лише з відбуванням покарання реально, визначивши останньому покарання в межах санкції статті. Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, призначене покарання засудженому ОСОБА_1 відповідає тяжкості скоєного та його особі, істотних порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 12 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.