головуючого Наставного В. В., суддів Крижановського В. Я., Слинька С. С., за участю прокурора засуджених Кравченко Є. В., ОСОБА_5, ОСОБА_7 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 05 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 квітня 2013 року.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2013 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не мав судимості, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не мав судимості, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади в державних правоохоронних органах на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Згідно з цим вироком ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнано винними за вчинення злочинів за таких обставин.

08 травня 2008 року приблизно о 15.00 год. біля приміщення магазину "Власт", розташованого по вул. Соборній, 259 у м. Рівному,

ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які обіймали посади помічників оперуповноважених оперативно-пошукового сектору УКР УМВС України у Рівненській області, за попередньою змовою, умисно, застосовуючи насильство і такі дії, що ображають особисту гідність потерпілого, вийшли за межі наданих їм повноважень і без наявних законних підстав застосували фізичну силу до потерпілого ОСОБА_9, яка проявилася у заламуванні останньому рук за спину, примусовому поміщенні його на землю, примусовому проти волі ОСОБА_9 поміщенні його до салону автомобіля та незаконному транспортуванні його до приміщення Мллинівського РВ УМВС України у Рівненській області.

Неправомірними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_7, завдано істотної шкоди нематеріального характеру охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого ОСОБА_9, яка полягає у моральній шкоді, а саме приниженні його честі, людської гідності, порушенні його права самостійно визначати своє місце перебування та свободу пересування, а також фізичній шкоді, зокрема у заламуванні рук за спину та примусовому поміщенні проти його волі на землю, а в подальшому до салону автомобіля.

Крім того, 08 травня 2008 року приблизно о 16.00 год. у приміщенні Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області, розташованому по вул. Поліщука 2-а в смт Млинів Рівненської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з метою незаконного притягнення відповідальності ОСОБА_9 склали завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт. У своєму рапорті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 умисно вказали завідомо неправдиві відомості про те, що ними 08 травня 2008 року приблизно о 15.00 год. в смт. Млинів по вул. Поліщука виявлений ОСОБА_9, який висловлювався нецензурно в адресу перехожих громадян та образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський порядок.

В подальшому дані рапорти стали підставою складання працівником Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області протоколу про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та направлення матеріалів до Млинівського районного суду для вирішення питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. У подальшому 08 травня 2008 року суддею Млинівського районного суду винесено постанову про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді арешту строком на 5 діб.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16 квітня 2013 року цей вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. При цьому він стверджує, що постановляючи судові рішення у справі суди дали невірну оцінку фактичним обставинам справи. Крім того, засуджений вказує на неправильне застосування судом кримінального закону, а саме неправильне визначення завданої істотної шкоди та предмету злочину, передбаченого ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, які підтримали касаційну скаргу, прокурора, яка просила скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволені касаційних скарг необхідно відмовити.

За змістом касаційної скарги засуджений порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року не підлягають, а отже при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Як убачається з матеріалів справи, доводи щодо своєї невинуватості

ОСОБА_5 висловлював під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій, які обґрунтовано визнали ці доводи безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_5 суд першої інстанції належним чином умотивував у постановленому судовому рішенні. Ці висновки підтверджено доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили.

Будь-яких даних, що ставили би під сумнів достовірність наявних у справі доказів, у тому числі показань свідків та потерпілого, під час перевірки матеріалів справи не встановлено. Ці докази узгоджуються між собою, а підстав вважати їх недостовірними з матеріалів справи не вбачається.

Виходячи зі встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України кваліфіковано правильно.

Також є необгрунтованими доводи засудженого про те, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 366 КК України, оскільки рапорт помічника оперуповноваженого не є офіційним документом.

Так, відповідно до роз'яснень кримінального закону під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Отже, оскільки на підставі рапорту, який районний суд визнав предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9, який тягнув за собою певні юридичні наслідки для останнього, тобто фактично було засвідчено юридичний факт, висновок районного суду про те, що ОСОБА_5 вчинив службове підроблення є правильним.

Крім того, з огляду на фактичні обставини справи та наслідків, що настали для потерпілого у виді порушення нормального ритму життя, приниження його честі й гідності, колегія суддів вважає висновок районного суду про істотність шкоди завданої злочинним діянням ОСОБА_5 є правильним.

Доводи, аналогічні доводам, наведеним у касаційній скарзі були наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_5, вони перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Таким чином, перевіркою матеріалів справи підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.