розглянула в судовому засіданні 20 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2011 року та вирок Апеляційного суду Запорізької області від 21 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 ч.1 п.п. 2, 3, 4 КК України.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 16 928,74 грн. та моральну шкоду у сумі 100 000 грн.

Вироком районного суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він 14 серпня 2009 року о 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем ГАЗ-21, д.р.н.з. НОМЕР_1, рухаючись у м. Запоріжжі по проспекту Леніна зі сторони вул. Української в напрямку вул. Запорізької у крайній лівій смузі, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, порушив п.п. 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 21 вересня 2012 року вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2011 року в частині призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та стягнення з нього в дохід держави судових витрат, пов'язаних з проведенням автотехнічної експертизи у розмірі 1824 грн. 25 коп. скасовано. ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.

У касаційних скаргах засуджений та його захисник оскаржують фактичні обставини справи, вважають, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, вказують на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Просять вироки місцевого та апеляційного судів скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, ОСОБА_4 просить в разі залишення вироку без зміни застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року (3680-17) .

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду змінити в частині вирішення цивільного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та стягнути зі ОСОБА_4 на його користь 150 000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого про підтримання своєї касаційної скарги та скарги його захисника, пояснення представників потерпілого про обґрунтованість скарги потерпілого та заперечення проти скарг засудженого і його захисника, пояснення прокурора про наявність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого і скасування судових рішень щодо нього, звільнення засудженого від кримінальної відповідальності по амністії та заперечення проти інших касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого, захисника та потерпілого підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2012 року за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 вирок Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2012 року було скасовано з причин істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо надання засудженому права виступити у судових дебатах та з останнім словом.

При цьому касаційний суд вказав, що при новому апеляційному розгляді, окрім іншого, необхідно перевірити чи є ОСОБА_4 суб'єктом застосування Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) .

Відповідно до вимог ст. 399 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Проте, в порушення зазначених вимог процесуального закону, апеляційний суд при повторному розгляді справи щодо ОСОБА_4 наявність обставин та підстав застосування положень Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) не перевірив та не з'ясував чи є ОСОБА_4 суб'єктом амністії і відповідного рішення не прийняв.

Вказане порушення процесуального закону є істотним та відповідно до ст. 398 ч.1 п.1 КПК України 1960 року підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду щодо засудженого підлягає скасуванню, а справа щодо нього - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційних скарг захисника, засудженого та потерпілого, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Запорізької області від 21 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.