Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,суддів:Щепоткіної В.В., Єленіної Ж.М., за участю прокурора Матюшевої О.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року щодо нього.

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 07 серпня 1998 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 144 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією Ѕ частини майна;13 серпня 2009 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч. 1 ст. 311 КК України до 850 грн штрафу, за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Стягнуто з засудженого 984,48 грн судових витрат.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він у невстановлений судом час вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою для спільного здійснення незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, відповідно до попередньо розробленого плану, розподіливши між собою ролі, згідно яких невстановлена слідством особа здійснювала незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - опію, а ОСОБА_5 незаконно його збував.

14 квітня 2011 року близько 15:50 на території домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою отримав від вказаної особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, після чого у ході проведення оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_6 за 70 грн вказаний наркотичний засіб, масою 0,028 г у перерахунку на суху речовину.

20 квітня 2011 року близько 14:25 на території домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 повторно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, отримав від вказаної особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, після чого в ході проведення оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_6 за 70 грн. вказаний наркотичний засіб, масою 0,044 г у перерахунку на суху речовину.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року вирок залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_5 вбачається, що він, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення щодо нього скасувати. Вважає, що матеріалами справи не підтверджена його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину. Вказує на неправильну кваліфікацію своїх дій за ч. 2 ст. 307 КК України. На думку засудженого, суд помилково вказав у вироку про наявність у нього судимості, оскільки штраф за останнім вироком сплачено. Крім того, судом належним чином не враховано пом'якшуючих покарання обставин, що призвело до суворості призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при проваджені у справі кримінально-процесуального закону.

Однак, вирок суду щодо ОСОБА_5 цим вимогам закону не відповідає.

Згідно зі ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Формулювання обвинувачення, викладеного в мотивувальній частині вироку, повинно містити точний опис обставин справи із зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак.

Проте мотивувальна частина вироку щодо ОСОБА_5 не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. У вироку не вказано кількість придбаного ОСОБА_5 наркотичного засобу, особу, за попередньою змовою з якою засуджений займався збутом наркотичних засобів, час та місце збуту цих засобів, а також не викладено об'єктивної сторони такого складу злочину, як зберігання наркотичних засобів з метою збуту.

Неконкретність обвинувачення, визнаного судом доведеним, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки порушує право засудженого на захист та позбавляє можливості перевірити правильність застосування кримінального закону при кваліфікації його дій.

Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 327 та ч. 1 ст. 334 КПК України обвинувальний вирок щодо ОСОБА_5 не ґрунтується на доказах, які належним чином перевірені судом та отримали його вірну оцінку з точки зору їх допустимості та достатності для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у збуті наркотичних засобів не визнавав і пояснював, що 14 та 20 квітня 2011 року він нікому наркотиків не продавав (а.с. 186).

Спростовуючи доводи засудженого ОСОБА_5, суд послався у вироку на дані оперативних закупок у нього наркотичних засобів, які проводились 14 та 20 квітня 2011 року, а також дані протоколу перегляду відеозапису, проведеного в ході оперативних закупок.

Проте суд не дав належної оцінки тому факту, що за результатами проведених оперативних закупок обшук за місцем проживання ОСОБА_5 та його особисто не здійснювався, гроші, які він нібито отримав від реалізації наркотичного засобу, у ОСОБА_5 не вилучались, диски з записом збуту ОСОБА_5 наркотичних засобів у покупця не вилучались і добровільно ним органу дізнання та суду не видавались (а.с. 20, 38, 92).

Зазначені обставини суд залишив поза увагою та не дав оцінки вказаним доказам з точки зору їх допустимості.

Крім того, судом не перевірено дані щодо наявності у ОСОБА_5 судимостей, які суд зазначив у вступній частині вироку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджував, що штраф за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 13 серпня 2009 року був сплачений ним протягом тижня з дня постановлення вироку (а.с. 202). До касаційної скарги засуджений додав фотокопії квитанцій про оплату ним в 2009 році штрафів.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних квитанцій та призначення відображених у них платежів, то зазначені обставини підлягають встановленню місцевим судом з метою правильного вирішення питання щодо судимості ОСОБА_5 відповідно до положень статей 88 - 91 КК України.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є неумотивованим та постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому, як і ухвала суду апеляційної інстанції, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

При отриманні справи суду першої інстанції необхідно невідкладно вирішити питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, виходячи із встановлених законом обмежень та застережень, викладених у рішеннях Європейського суду щодо запобіжного заходу у виді взяття під варту та строків тримання під вартою.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.