головуючого Мороза М.А.,суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,за участю прокурора Саленка І.В.розглянула в судовому засіданні 13 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого

24.12.2007 року за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186,ч. 1 ст. 188, ст. 395 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого 15.04.2009 року умовно-достроково на 1 рік 11 днів, засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року вирок змінено у частині призначеного покарання до 3 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням відповідних обов'язків.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 2 лютого 2011 року о 3 год. ночі у м. Севастополі, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття заднього скла належного ОСОБА_6 автомобіля намагався таємно викрасти майно останнього вартістю 588 грн., однак свій умисел до кінця не довів з підстав, що від нього не залежали, оскільки був затриманий потерпілим на місці вчинення злочину.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилається на необґрунтоване звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України і безпідставне зменшення іспитового строку. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційну скаргу підтримав частково і просив направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Як видно з вироку, при призначенні покарання засудженому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про його особу. Зокрема, суд узяв до уваги те, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, разом із тим він щиро розкаявся, позитивно характеризується, працює за наймом, хворіє, тяжких наслідків не настало, потерпілий та прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просили суд не позбавляти його волі, а звільнити від відбування покарання з випробуванням. Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора і не вбачаючи підстав для її задоволення, правильно виправив помилку суду першої інстанції щодо недотримання ним вимог ст. 68 КК України, знизивши ОСОБА_5 міру покарання за вчинення замаху на крадіжку в межах 2/3 максимального строку, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, із зменшенням відповідно іспитового строку. Наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.