розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2012 року.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 272 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади гірничого майстра строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 272 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади начальника дільниці строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника дільниці № 3 ОП «Шахта «Родинська» ДП «Красноарміськвугілля», та гірничий майстер ОСОБА_1, порушили правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що призвело до загибелі людей.

Так, під час перевірки Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості ТУ Держгірпромнагляду в Донецькій області в очисному забої ОП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля» виявлені порушення техніки безпеки, які створюють загрозу життю працівників.

У зв'язку з цим, розпорядженням Західної ДРГТІ № 07-10/314 від 8 травня 2011 року виїмка вугілля в зазначеному очисному забої була заборонена.

20 липня 2011 року начальником дільниці № 3 ОСОБА_2 видано наряд-путівку гірничому майстру ОСОБА_1, в підпорядкуванні якого знаходились гірники очисного забою, на проведення кріплення північної лави № 3 схилу № 1 пласта К5В, а також в усній формі, в порушення розпорядження Західної ДРГТІ про заборону виїмки вугілля, надано розпорядження ОСОБА_1 на виїмку вугілля з лави.

Останній, в порушення вимог посадової інструкції, виконуючи усне розпорядження ОСОБА_2, знаючи про те, що роботи з виїмки вугілля в лаві заборонені, видав членам бригади дозвіл на проведення виїмки вугілля за допомогою комбайна. При цьому, в порушення правил безпеки на вугільних шахтах, в ході виїмки вугілля, конвеєр до забою не засувався, середня стійка не пробивалася, в лаві була порушена цілісність призабійного кріплення, застосовувалися рамки з двома дерев'яними брусками замість трьох, що сприяло зниженню їх несучої здатності.

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 1 години 40 хвилин в результаті зазначених порушень правил безпеки та паспорту кріплення лави, сталося обвалення породи кровлі лави впродовж 16 метрів, внаслідок чого гірники ОСОБА_3, ОСОБА_4 і електрослюсар ОСОБА_5 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці, а ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваного вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засуджених внаслідок м'якості. Вважає, що призначене засудженим покарання із застосуванням ст. 75 КК України є невірним, оскільки судом першої інстанцій не було належним чином враховано усіх обставини скоєного злочину та його наслідків. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції призначаючи додаткове покарання, повинен був обмежити право обіймати посади, пов'язані із забезпеченням правил безпеки, а не від конкретної посади. Також вказує, що суд помилково поклав обов'язок здійснення контролю за поведінкою засуджених на орган кримінально-виконавчої системи, тоді як згідно змін, цю функцію виконує кримінально-виконавча інспекція.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку суду, та кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 272 КК України в касаційній скарзі прокурора не заперечуються.

Перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосуванням кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину є такими, що заслуговують на увагу.

Так, згідно вимог ст. ст. 50, 65, 75 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи, а також запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами. Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

При призначені покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд на порушення вимог ст. 65 КК України по суті не врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та конкретні обставини справи, і призначив покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, яке не можна визнати справедливим внаслідок м'якості.

Застосовуючи ст. 75 КК України, суд послався на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, є інвалідом 2 групи, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину та мати ОСОБА_8, яка є інвалідом 3 групи. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Проте, суд першої інстанції, перерахувавши у вироку дані, що характеризують особи засуджених, належним чином не врахував та не дав оцінку обставинам справи, тяжкості та наслідкам скоєного злочину.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, засуджені обіймали посади пов'язані з контролем та дотриманням правил техніки безпеки і зобов'язані були вжити всі можливі заходи з метою гарантування працівникам безпечні та здорові умови праці, однак ними умисно було порушено заборону щодо виїмки вугілля в очисному забої, що призвело до тяжких наслідків у вигляді загибелі трьох працівників та отримання тяжких тілесних ушкоджень четвертим.

За таких обставин колегія суддів вважає, що застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і конкретним обставинам справи.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання в касаційній скарзі прокурора про те, що призначене засудженим додаткове покарання у виді обмеження права обіймати певні посади не є перешкодою для призначення їх на інші посади, пов'язані із забезпеченням правил безпеки. Враховуючи вказані обставини, суд повинен був позбавити засуджених права обіймати посади пов'язані з дотриманням правил безпеки.

Таким чином, вирок суду, як такий, що суперечить вимогам ст. 65 КК України, відповідно до ст. 372 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення, провести судове слідство та прийняти законне й обґрунтоване рішення. Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України за обставин викладених у вироку, то призначене їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.