Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Крижановського В.Я., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні 14 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року.

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, яке йому належить;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, яке йому належить;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, яке йому належить.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року апеляцію прокурора залишено без задоволення. Цією ж ухвалою апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задоволено, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в порядку ст. 365 КПК України 1960 року щодо ОСОБА_3 змінено в частині призначеного покарання, звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на них обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за те, що вони 13 листопада 2010 року о 23-ій годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на зупинці громадського транспорту "Трампарк" в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, де потерпілий ОСОБА_5 розпочав сварку із ОСОБА_2, під час якої останній наніс потерпілому не менше двох ударів кулаками рук по голові та тулубу, від яких він впав на землю.

Після цього, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, маючи на меті заволодіння майном ОСОБА_5 шляхом розбійного нападу, взяли під руки ОСОБА_5 та відтягли його в глибину розташованого поруч парку, де продовжили його побиття - ОСОБА_2 наніс не менше трьох ударів кулаками рук в обличчя, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кожний окремо, діючи узгоджено, завдали потерпілому не менше двох ударів ногами по голові та тулубу, заподіявши потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 втратив свідомість, скориставшись цим, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 заволоділи його майном - мобільним телефоном з сім-картою, грошима на рахунку, грошовими коштами на загальну суму 305 грн.

З місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурором порушено питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та направлення справи на новий апеляційний розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості з посиланням на безпідставне звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Крім того, вказано на порушення апеляційним судом вимог кримінально-процесуального закону, оскільки в резолютивній частині ухвали суду не вказано про зміну вироку щодо засудженого ОСОБА_3 в порядку ст. 365 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, пояснення всіх засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили ухвалу апеляційного суду щодо них залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Висновки суду в цій частині ґрунтуються на зібраних у справі та досліджених у судовому засідання доказах і у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що засуджених апеляційним судом безпідставно звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, без урахування тяжкості злочину та даних про їх особи, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Апеляційний суд, звільняючи засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, погодився з рішенням суду першої інстанції про призначення їм за ч. 2 ст. 187 КК України покарання у виді п'яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому, враховуючи особу засуджених, які не судимі, та обставини, що пом'якшують покарання, наведені місцевим судом, а також активне сприяння засуджених розкриттю злочину, щире каяття, їх працевлаштування та створення сімей, відшкодування завданих злочином збитків, думку потерпілого, який просив не позбавляти волі засуджених, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо можливості їх виправлення й без ізоляції від суспільства, а тому прийняв обґрунтоване рішення про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на них ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Так як порушень вимог кримінального закону та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при призначенні покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та застосуванні до них положень ст. 75 КК України апеляційним судом у справі не допущено, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.