Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2012 року, якою змінено вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2011 року.

Вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Також вироком суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 22735,17 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21 годині, в селищі Ківшарівка, Харківської області, знаходячись біля другого під'їзду будинку № 52, під час сварки з ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, не передбачаючи настання тяжких наслідків від своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, завдав ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя, від якого останній впав і вдарився головою об тротуарну плитку, у результаті чого йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя, від яких настала смерть ОСОБА_2 на місці злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2012 року вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2011 року змінено.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурор порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України є невірним, оскільки судом апеляційної інстанцій не було належним чином враховано усіх обставини скоєного злочину та його наслідків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу з доповненнями та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України, при скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції та звільняючи засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, хоча і послався на врахування характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу винного, але належним чином цих обставин не врахував і не навів в ухвалі докладних мотивів прийнятого рішення.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що в результаті дій ОСОБА_1 настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого, свою вину в інкримінованому злочині засуджений не визнав та не розкаявся, заподіяну потерпілій шкоду не відшкодував.

Посилання апеляційного суду на врахування позитивної характеристики ОСОБА_1 і відсутність судимостей є безпідставними, оскільки суд першої інстанції зазначені дані врахував і призначив засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 119 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправильність застосування кримінального закону, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, то застосування звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України слід вважати безпідставним.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.