Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду міста Донецька від 11 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2012 року.

Вироком Кіровського районного суду міста Донецька від 11 березня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 2 листопада 2007 року Кіровськом районним судом міста Донецька за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 7 серпня 2009 року умовно-достроково на строк 11 місяців 27 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку ОСОБА_1, будучи особою раніше судимою за розбій, 13 квітня 2010 року приблизно о 4 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходовій площадці першого поверху будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, скоїв розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2, яка направлялась до себе додому, завдавши їй один удар кулаком в область обличчя, від якого потерпіла впала на підлогу, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Застосувавши дане насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, та подавивши в такий спосіб її волю до супротиву, ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_2 на загальну суму 6207 грн. 30 коп., після чого зник з місця злочину, розпорядившись майном на свій розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2012 року вирок Кіровського районного суду міста Донецька від 11 березня 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою та однобічністю досудового і судового слідства. Стверджує, що інкримінований йому злочин він не скоював, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження його вини.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скарги засудженого про неповноту досудового та судового слідства, що він не здійснював нападу на потерпілу та її речі не викрадав, то свої висновки по цьому питанню апеляційний суд мотивовано обґрунтував і спростував зазначені доводи.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними по справі доказами, які досліджувались судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення показання потерпілої ОСОБА_2, які вона підтвердила в ході досудового слідства та під час судового розгляду справи, згідно яких саме засуджений ОСОБА_1 вчинив на неї розбійний напад, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і заволодів матеріальними цінностями на суму 6207 грн. 30 коп. Дані показання потерпілої повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в своїй сукупності дають повну картину обставин події злочину та дій засудженого у ньому. Підстав для обмовлення засудженого вказаними особами судами першої та апеляційної інстанції не встановлено. Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, у тому числі: протоколом огляду місця злочину, медичними документами потерпілої, в яких зафіксований факт її звернення за медичною допомогою та наявність у неї тілесних ушкоджень, висновком експерта від № 1055/279 від 13 травня 2010 року щодо характеру тілесних ушкоджень у потерпілої та механізму їх утворення.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про непереконливість доводів засудженого щодо його непричетності до скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, зокрема, скоєння злочину в період не відбутого ним строку покарання за попереднім вироком, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що потягло однобічність і неповноту досудового і судового слідства, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду міста Донецька від 11 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.