розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання розглянути заяву,

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що 27 березня 2014 року звернувся до прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова з заявою щодо неправомірних дій медичного персоналу кардіологічного відділення міської лікарні № 25 щодо вимагання та отримання коштів. Також така заява була адресована уповноваженому Верховної Ради України. Проте отримавши заяву виконуючий обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова направив його до управління охорони здоров'я Харківської міської ради для проведення перевірки та повідомлення заявника про результати розгляду звернення. Така переадресація заяви не відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про звернення громадян" та є виключною компетенцією органів прокуратури.

Просив визнати бездіяльність по розгляду заяви від 27 березня 2014 року виконуючим обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова протиправною, що виявилося в ухиленні від виконання функціональних обов'язків, передбачених Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) , зокрема, встановленні та опитуванні пацієнтів кардіологічного відділення 25-ї міської лікарні, які проходили обстеження за допомогою апарату УЗІ, здавали на аналіз кров, сплачуючи 140 грн. за такий аналіз, які сплачували по 10 грн. санітарці на придбання миючих засобів для підтримання санітарного порядку у відділенні; зобов'язати розглянути заяву відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про прокуратуру" та при виявленні фактів отримання винагороди та інших грошових коштів від пацієнтів кардіологічного відділення 25-ї міської лікарні, прийняти міри у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позов задоволено частково: зобов'язано повторно розглянути заяву від 27 березня 2014 року відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) та Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) та з урахуванням вказаної постанови суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову: визнано бездіяльність виконуючого обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова Дмитренка Романа Миколайовича по розгляду заяви від 27 березня 2014 року протиправною; зобов'язано прокуратуру Орджонікідзевського району міста Харкова розглянути заяву від 27 березня 2014 року у відповідності до вимог статті 12 Закону України "Про прокуратуру".

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, відповідач просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 березня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України Лутковської В.В. з заявою щодо неправомірних дій лікарів та медичного персоналу кардіологічного відділення 25-ї міської лікарні, які виразилися у направленні хворих за придбанням ліків у аптечний кіоск № 5 на першому поверсі лікувального корпусу, в якому вартість ліків є дорожчою ніж в інших аптеках міста Харкова; зборі санітаркою з хворих по 10 грн. або миючих засобів для прибирання приміщення; всі обстеження у лікарні є платними, що є незаконним - обстеження на апараті УЗІ, здача крові на аналізи.

Копія такої заяви була також надіслана начальнику Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради, прокурору Орджонікідзевського району міста Харкова, голові Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету.

Супровідним листом від 31 березня 2014 року за підписом виконуючим обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова Дмитренка Р. звернення ОСОБА_4 було направлено заступнику директора департаменту - начальнику управління охорони здоров'я Харківської міської ради для проведення перевірки з проханням про результати розгляду звернення повідомити заявника у встановлений законом строк.

Частково задовольняючи позовні вимоги окружний суд виходив з того, що відповідачем не було враховано факту звернення позивача до начальника Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради із відповідним аналогічним зверненням, не з'ясовано чи було попередньо розглянуто відповідними компетентними органами виконавчої влади заяву, чи було прийнято рішення.

Скасовуючи рішення окружного суду та ухвалюючи нове про задоволення позову апеляційний суд виходив з того, що направляючи заяву ОСОБА_4 на адресу заступника директора департаменту - начальнику управління охорони здоров'я Харківської міської ради відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про прокуратуру", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Стаття 12 Закону України "Про прокуратуру" передбачає порядок розгляду заяв і скарг. Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Повноваження прокурора передбачені статтею 20 Закону України "Про прокуратуру", а перевірка та порядок їх проведення статтею 21 Закону. Так, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Оскільки заява ОСОБА_4 від 27 березня 2014 року не була розглянута відповідачем - прокурором Орджонікідзевського району міста Харкова та по ній не було проведено перевірки відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про прокуратуру", а була направлена для проведення перевірки до іншого органу - управління охорони здоров'я Харківської міської ради, апеляційний суд прийшов до законного рішення про визнання бездіяльності відповідача по розгляду заяви неправомірною та зобов'язав розглянути таку заяву.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року - без змін.