розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2012 року.

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2012 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, такої, що не має судимості,

за ч. 1 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік без застосування штрафу;

за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік без застосування штрафу.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік без застосування штрафу.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, обіймаючи посаду землевпорядника Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, зловживаючи своїм службовим становищем, підготувала проект рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,075 га у власність ОСОБА_2, тоді як за дане рішення 30 червня 2011 року не проголосувала достатня кількість депутатів сільської ради і рішення не було ухвалено, та надала його на підпис Лашківському сільському голові ОСОБА_3, який його підписав.

Надалі ОСОБА_1, достовірно знаючи, що поданий нею проект не відповідає Закону України "Про землеустрій" (858-15) , а саме не погоджений із Держкомземом кадастровий план земельної ділянки та умови її відведення, підготувала проект рішення № 142-8/11 від 16 серпня 2011 року, та під час розгляду на сесії даного питання ввела в оману присутніх на засіданні депутатів сільської ради щодо законності поданого проекту.

В касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить скасувати постановлене щодо неї судове рішення звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) , оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який вважає, що ОСОБА_5 не є суб'єктом амністії, а тому просив постановлені щодо неї судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про амністію у 2011 році", дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинила злочин, який є продовжуваним і вважається закінченим з моменту вчинення останнього злочинного діяння, дату якого суд визначив правильно - 16 серпня 2011 року, коли ОСОБА_1 внесла на розгляд на засіданні депутатів сільської ради проект рішення № 142-8/11.

Закон України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) набрав законної сили 27 липня 2011 року, за таких обставин, слід вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочин після набрання чинності даного Закону, а тому вона не є суб'єктом амністії у розумінні Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) .

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення по справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись статями 394- 396 КПК України 1960 року, пп. 11, 15 розділу Х1 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів,-

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2012 року щодо неї - без зміни.