розглянула у судовому засіданні у м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України, а провадження у справі закрито.

В апеляційному порядку постанова не переглядалася.

За постановою суду ОСОБА_1, який не був приватним підприємцем та не був зареєстрованим як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності протягом січня-березня 2007 року, являючись особою, уповноваженою на роботу з митницею від приватного підприємця ОСОБА_2, яка акредитована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та взята та облік в Ужгородській митниці, використав її дані та реквізити для здійснення зовнішньоекономічної діяльності від її імені, пов'язану з експортом пиломатеріалів.

ОСОБА_1, будучи обізнаним про порядок отримання в Закарпатському обласному Управлінні лісового господарства сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів, не маючи відповідних документів, які б підтверджували його право власності на пиломатеріали, які він придбав у невстановлених слідством осіб, що позбавляло його права отримати в установленому законом порядку вищезгадані сертифікати, використовував завідомо підроблені документи для отримання таких сертифікатів.

Так, в період з 17 січня 2007 року 27 березня 2007 року ОСОБА_1, для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій, діючи в якості представника ПП ОСОБА_2, 10 разів подавав в Закарпатське обласне Управління лісового господарства товаротранспортні накладні про придбання лісоматеріалів та звертався з супроводжувальною заявою до вказаних накладних про видачу "Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів", підтвердивши правдивість поданих накладних, та інформації, яка в них міститься, хоча в дійсності товарно-транспортні накладні, не відповідали дійсності, являлися підробленими.

В результаті введення ОСОБА_1 в оману посадових осіб Закарпатського обласного Управління лісового господарства йому було видано Сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій № 000367 від 17 січня 2007 року, № 000883 від 2 лютого 2007 року, № 000884 від 2 лютого 2007 року, № 0001248 від 15 лютого 2007 року, № 0001260 від 15 лютого 2007 року, № 0001420 від 21 лютого 2007 року, № 0001421від 21 лютого 2007 року, № 001891 від 06 березня 2007 року, № 002174 від 13 березня 2007 року, 002961 від 27 березня 2007 року.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що судом безпідставно звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки останній двічі оголошувався у розшук і строки давності зупинялися. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 64 КПК України, оскільки не дослідив доказів у справі, не перевірив наявність складу злочину в діях підсудного. Наголошує, що суд не зазначив кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а також редакцію Закону, яка діяла на момент вчинення злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 49 КК України передбачено звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули строки, зазначені у пунктах 1-5 ч. 1 цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України (2341-14) . Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України (1001-05) порядку відповідне судове рішення.

Як убачається з матеріалів, справа тривалий час розглядалася судом, підсудний не визнавав себе винним. Двічі кримінальна справа направлялася прокурору для проведення додаткового розслідування, у тому числі з приводу невстановлення факту використання ОСОБА_1 підробленого документу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2012 року скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2012 року про повернення справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування, справу направлено на новий судовий розгляд. Серед іншого в ухвалі апеляційного суду зазначено, що коли відсутні докази вини підсудного у вчиненні злочину і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів - повернення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

При новому судовому розгляді, як убачається з протоколу судового засідання (т. 3, а. с. 61-62), суд не з'ясував чи дійсно мало місце діяння, яке поставлено ОСОБА_1 за провину, що воно містить склад злочину і чи він винний в його вчиненні.

Виходячи з аналізу змісту ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності, можливе за умови встановлення, що особа щодо якої застосовується ця норма дійсно вчинила злочин, але з дня вчинення нею злочину минули певні строки.

Постанова (ухвала) судді (суду), винесена у порядку, передбаченому статтями 248, 282 КПК, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи в учиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Місцевий суд, при розгляді справи щодо ОСОБА_1 зазначених вимог закону не дотримався, не перевірив чи дійсно закінчилися строки давності.

Зазначені порушення вимог закону є істотними, як про це обґрунтовано зазначено у касаційній скарзі прокурора, вони ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановленого судового рішення, а тому постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені порушення, справу розглянути відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, переконатися, чи дійсно діяння, яке поставлене ОСОБА_1 за провину, мало місце, що воно містить склад злочину і він винен в його вчиненні, перевірити підстави зупинення строків давності та, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,