розглянула в судовому засіданні 04 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

виправдано за ч. 2 ст. 209 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянку України, не судиму,

засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

виправдано за ч. 2 ст. 209 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінено щодо кожного з них, пом'якшено покарання до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їм на праві власності.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за скоєний ним злочин за таких обставин.

На початку 2006 року у м. Коростені Житомирської області ОСОБА_2, будучи засновником та директором МП "Стандарт", діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ТОВ "Ріел Істейт Індепендент", запропонувала директору вказаного товариства ОСОБА_3 прийняти участь у приватизації та викупі майна Коростенської міської ради - цілісного майнового комплексу, який включає 23 об'єкти нерухомості - певних приміщень у м. Коростені.

02 березня 2006 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2, як директором МП "Стандарт", угоду про наміри, де були визначені основні етапи взаємодії по приватизації цілісного майнового комплексу, зокрема те, що ТОВ "Ріел Істейт Індепендент" надає кошти для викупу комунального майна у Коростенської міської ради, а МП "Стандарт" після набуття права власності на майно, відчужить його новому підприємству ТОВ "Стандарт-К", засновниками якого, крім ОСОБА_1, будуть ТОВ "Ріел Істейт Індепендент" в особі директора цього товариства ОСОБА_3 та його бізнес-партнер ОСОБА_4 У квітні 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 досягли усної згоди, що до процесу викупу майна буде залучено також ТОВ "МБ ГРОУП", директором якого є ОСОБА_5, яке в свою чергу також надасть кошти для викупу у громади міста Коростеня частини майнового комплексу.

Засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом обману, під приводом майбутнього оформлення договорів купівлі-продажу та перереєстрації власності, не виконавши всіх умов договору, не відчуживши придбане комунальне майно новому підприємству, заволоділи грошовими коштами ТОВ "Ріел Істейт Індепендент" та ТОВ "МБ ГРОУП" на загальну суму 2 986 440 грн, 07 серпня 2006 року завершивши сплату вартості об'єктів нерухомості на вказану суму на розрахунковий рахунок Коростенської міської ради, чим спричинили вказаним підприємствам матеріальну шкоду на цю суму, що є особливо великим розміром.

У касаційних скаргах:-

засуджений ОСОБА_1, оспорюючи фактичні обставини справи, просить судові рішення щодо нього змінити. Вважає призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину та його особі внаслідок суворості, у зв'язку з чим просить звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України. В обґрунтування свого прохання вказав, що суд недостатньо врахував даних про його особу - немолодий вік, наявність захворювань, постійного місця проживання, позитивних характеристик за місцем проживання та роботи, вперше притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначив, що частково відшкодував шкоду та має наміри до подальшого відшкодування;

- засуджена ОСОБА_2, заперечивши фактичні обставини справи, просить судові рішення щодо неї змінити. Також вважає призначене їй покарання таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину та її особі внаслідок суворості, у зв'язку з чим просить звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України. В обґрунтування свого прохання вказала, що суд недостатньо врахував даних про її особу - немолодий вік, наявність захворювань - страждає на цукровий діабет, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Зазначила, що частково відшкодувала шкоду та має наміри до подальшого відшкодування.

В запереченнях на касаційну скаргу представник цивільного відповідача ТОВ "Ріел Істейт Індепендент" ОСОБА_3 просить касаційні скарги засуджених залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджені вказують на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, тоді як ці обставини не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

За встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 кожного за ч. 4 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи касаційних скарг засуджених щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєних ними злочинів та їх особам внаслідок суворості є необґрунтованими.

Призначаючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 до реального відбування покарання у виді позбавлення волі судами першої та апеляційної інстанції повною мірою враховано тяжкість скоєного ними злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, дані про їх особу - за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності. При визначенні розміру покарання суд також врахував їх стан здоров'я. Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, не встановлено.

Покарання призначене судом засудженим відповідно до вимог ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених й попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав до пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування або зміну постановлених по справі рішень, при перевірці матеріалів справи не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених - без задоволення.