розглянула в судовому засіданні 4 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року засуджено

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості,

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 448500 грн., та 10000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_6, визнано винними та засуджено за те, що в період з 17 год. 1 липня 2011 року до 7 год. 30. хв. 4 липня 2011 року за попередньою змовою між собою проникли в кабінет глави благодійного фонду "Час, події, люди", розташованому в буд. № 1 по вул. Рогальова в м. Дніпропетровську, де за допомогою інструментів пошкодили і відкрили сейфи, звідки таємно викрали: 200000 грн., 70000 доларів США, 130000 євро, що всього в перерахунку за курсом НБУ складає 2 млн. 222 тис. грн., чим заподіяли голові вказаного фонду і потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за придбання, зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вищезазначені вирок та ухвалу, а кримінальну справу закрити за відсутністю події злочину. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вказує також, що органами досудового слідства не було доведено його участі у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України;

- захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 вказує, що суд при призначенні засудженому покарання не взяв до уваги ряд пом'якшуючих його вину обставин та призначив йому покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого внаслідок суворості. Просить судові рішення щодо нього змінити, та призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вказує при цьому на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується, на утриманні знаходяться дві неповнолітні дитини та дружина;

- захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування, вказуючи на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, вказує на суворість призначеного засудженому покарання посилаючись при цьому на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_4 не врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_4 добровільно видав вогнепальну зброю та бойові припаси, повернув більшу частину коштів;

- захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 посилається на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вказує, що судом при призначенні покарання ОСОБА_6 не враховано, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, має батьків похилого віку.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Парусова А.М., який заперечував проти задоволення касаційних скарг, думку захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, яка підтримала касаційну скаргу свою та засудженого ОСОБА_4, думку захисника ОСОБА_8, який підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах його сина ОСОБА_6 та просив пом'якшити призначене покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні ними зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку. Кваліфікація дій засуджених відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовуються касаційні скарги в даній справі, можуть бути підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, тільки в апеляційному порядку.

Суд, безпосередньо дослідив зібрані по справі докази, здійснив їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановив обставини справи з належною повнотою.

Дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.

Зокрема винність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколами огляду та вилучення, та іншим доказам по справі, яким суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України в касаційному порядку не оскаржується.

Зазначені у касаційній скарзі доводи про те, що висновки в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи, є необґрунтованими, оскільки суд, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України, дав оцінку доказам, ґрунтуючись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та перевірені судом апеляційної інстанції. Ухвала апеляційного суду з цього приводу відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд при призначенні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується, на утриманні знаходяться дві неповнолітні дитини та дружина; ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується, має батьків похилого віку. Крім того, суд посилаючись як на доказ вини засуджених те, що засудженим ОСОБА_4 були добровільно видані більша частина коштів, а саме 60000 доларів США та 115000 євро разом з тим не врахував цю обставину при призначенні покарання.

Згідно зі ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

Касаційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим:

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вважати ОСОБА_6 засудженим: