засуджений за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі; ч. 1 ст. 366 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; ч. 2 ст. 358 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років 3 місяці 29 днів позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнений від покарання призначеного за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В строк відбуття основного покарання ОСОБА_2 зараховано строк його попереднього ув'язнення з 21 березня 2006 року по 19 липня 2011 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, з урахуванням зарахованого строку попереднього увязнення, ОСОБА_2 є таким, що відбув призначене покарання.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 143400 грн.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 579133 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., а всього 58933 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 березня 2012 року цей вирок суду залишено без зміни.

Вказаним вироком, який залишений без зміни судом апеляційної інстанції засуджені також ОСОБА_20 та ОСОБА_6 судові рішення щодо яких не оскаржуються.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він будучи співзасновником та займаючи посаду директора товариства "Паперовий світ", зловживаючи довірою іншого співзасновника цього товариства ОСОБА_3, в період часу з червня по вересень 2005 року шляхом обману, отримавши від останнього грошові кошти на загальну суму 156200 грн. для поповнення статутного фонду підприємства, до каси бухгалтерії підприємства вніс тільки 12800 грн., а рештою коштів у розмірі 143400 грн. заволодів, заподіявши ОСОБА_3 шкоду в особливо великих розмірах.

У цей же час, з метою приховування від ОСОБА_3 вказаних злочинних дій, засуджений, працюючи на посаді директора ТОВ "Паперовий Світ", будучи службовою особою за попередньою змовою з невстановленою органами досудового слідства особою, склав офіційні документи квитанції з неправдивою інформацією про отримання Васильківською філією АППБ "Аваль" грошових коштів від ОСОБА_3 як поповнення до статутного фонду ТОВ "Паперовий Світ" та видав 14 підроблених квитанцій ОСОБА_3

З червня 2005 року по 1 лютого 2006 року ОСОБА_2 шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_4 повторно, заволодів грошима останнього в особливо великому розмірі на загальну суму 910733 грн. за наступних обставин.

В червні 2005 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_4 усний договір про забезпечення проекту "Засоби гігієни", а 15 липня 2005 року - письмовий договір позики, та неодноразово отримував від ОСОБА_4 грошові кошти для товариства "Паперовий світ", однак до каси бухгалтерії підприємства не вносив, витрачав їх на власні потреби, таким чином заволодів грошовими коштами потерпілого на загальну суму 910733 грн.

Засуджений, працюючи на посаді директора ТОВ "Паперовий Світ", будучи службовою особою, з метою приховання від ОСОБА_4 грошових коштів останнього, 29 серпня 2005 року склав офіційний документ - платіжне доручення в іноземній валюті про перерахування ВАТ КБ "Хрещатик" 5000 євро.

Крім того, ОСОБА_2 визнаний винним у підробці довідок про своє місце роботи, займану посаду та розмір заробітної плати, які надав до банків з метою отримання кредитів.

30 серпня 2002 року ОСОБА_2 виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3600 грн., яку надав в КБ "Фінанси та кредит" для отримання кредиту.

14 жовтня 2002 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3000 грн., яку надав в акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" для отримання кредиту.

30 жовтня 2002 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3600 грн., яку надав в АКБ "Інтерконтинентбанк" для отримання кредиту.

13 січня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 1800 грн., яку надав в АБ "Київська Русь" для отримання кредиту.

20 січня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3600 грн., яку надав в ВАТ КБ "Славутич" для отримання кредиту.

31 січня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3600 грн., яку надав до Першої Київської філії "АТ ВАБанк" для отримання кредиту.

27 лютого 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" на посаді віцепрезидента і отримує заробітну плату у розмірі 3600 грн., яку надав до Філії АКБ "ІмексБанк" для отримання кредиту.

3 квітня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює у товаристві "Глюкен" на посаді наукового керівника і отримує заробітну плату у розмірі 3000 грн., яку надав до Філії АКБ "ІмексБанк" для отримання кредиту.

11 серпня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює в товаристві "Компанія "Міжріччя"" на посаді директора ДП "Міжріччя-Південь" і отримує заробітну плату у розмірі 1850 грн., яку надав до ТОВ КБ "Стоїк" для отримання кредиту.

13 жовтня 2003 року ОСОБА_2 повторно виготовив довідку з неправдивими відомостями про те, що працює у товаристві "Глюкен" на посаді комерційного директора і отримує заробітну плату у розмірі 1825 грн., яку надав до Другої Київської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" для отримання кредиту.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування постановлених судових рішень із закриттям справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діяннях складів злочину. Вказує, що висновки суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки взято до уваги одні докази і відкинуто інші, які мають істотне значення для справи за наявності суперечностей. Наголошує, що між ним та ОСОБА_4 склалися цивільно-правові відносини, піддає сумніву висновки експертиз. Вказує на порушення кримінально-процесуального закону при збиранні доказів у справі, а їх оцінку судом вважає упередженою. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені порушення, вичерпних відповідей на апеляцію не надав, а тому підлягає скасуванню і ухвала суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді; думки захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи касаційної скарги засудженого, і прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, касаційний суд вправі скасувати або змінити вирок та ухвалу в разі виявлення: істотного порушення кримінально-процесуального закону; неправильного застосування кримінального закону; невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Однак не вправі втручатися в судові рішення з підстав однобічності або неповноти судового слідства чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за викладених у вироку фактичних обставин, суд обґрунтував доказами, які належним чином перевірені у судовому засіданні.

Зокрема, у вироку суд послався на показання потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про неодноразові передачі коштів різними сумами ОСОБА_2, який на підтвердження видавав документи, які виявилися підробленими; показання свідка ОСОБА_7 про ведення подвійної бухгалтерії підприємства за вказівкою ОСОБА_2 та про суми, які засуджений передавав для внесення до статутного фонду від імені ОСОБА_3; на висновки судових експертиз, що підтвердили підроблення документів, які видавав потерпілим ОСОБА_2, серед яких квитанції про перерахування ОСОБА_3 через Васильківську філію АППБ "Аваль" грошових коштів для поповнення його частки у статутному фонді ТОВ "Паперовий світ"; платіжне доручення про перерахування 5000 євро підприємству "Ceda Press" з підробленим підписом бухгалтера Товариства; інші документи з внесеними неправдивими відомостями, які надавав ОСОБА_2 до банківських установ. Також суд взяв до уваги показання на досудовому слідстві свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, оголошені в судовому засіданні, зазначивши, що вони узгоджуються з іншими письмовими доказами та показаннями потерпілих і свідків. Всі докази у сукупності отримали належну оцінку суду, критично поставився до показань засудженого в частині його тверджень про невинуватість.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про безпідставне засудження, наявність цивільно-правових відносин з потерпілим ОСОБА_4, відсутність в його діях складів злочинів, за які його засуджено, є необґрунтованими.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянув справу, у вироку дав належну оцінку всім доказам, серед яких і ті, на які посилається засуджений у касаційній скарзі.

Ретельно проаналізувавши і надавши цим доказам оцінку з точки зору їх допустимості, достатності та достовірності, суд дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованих злочинів. Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України є правильною.

Призначаючи покарання та звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання за окремі злочини у зв'язку із закінченням строків давності, з урахуванням його позиції щодо обвинувачення, суд дотримався вимог ст. ст. 65, 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Доводи засудженого, які за змістом аналогічні доводам апеляції щодо неправильного застосування кримінального, істотних порушень вимог кримінально-процесуального законів, повноти і об'єктивності розгляду судом першої інстанції обставин справи, були перевірені апеляційним судом та не знайшли свого підтвердження. Під час апеляційного розгляду справи були належно перевірені доводи апеляції щодо безпідставності засудження ОСОБА_2, наявності явної описки у висновку експертизи, зазначено про узгодженість досліджених доказів з іншими, про які зазначено у вироку, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції. ухвала суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З огляду на викладене, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,