розглянула в судовому засіданні 04 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 20 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 вересня 2012 року щодо нього.

Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 20 липня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він в період з 23 грудня 2011 року по 06 лютого 2012 року повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив ряд крадіжок чужого майна при наступних обставинах:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ніч з 23 на 24 грудня 2011 року проникли в контейнер АДРЕСА_1, звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності на суму 16 344 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

В ніч з 21 на 22 січня 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15, проникли в приміщення кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 160 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 10 284 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 10 444 грн.

В ніч з 25 на 26 січня 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення магазину продовольчих товарів, що по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 480 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 2 043 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 2523 грн.

В ніч з 25 на 26 січня 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_3", що по АДРЕСА_4, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 810 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 9 549,25 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 10 359,25 грн.

В ніч з 05 на 06 лютого 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", що у селі Поступель Ратнівського району Волинської області, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 227,70 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 6 266 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 6 493,70 грн.

В ніч з 05 на 06 лютого 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6", що по АДРЕСА_5, звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності на загальну суму 146 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

В ніч з 05 на 06 лютого 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли у приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7, що по АДРЕСА_6, звідки таємно викрали грошові кошти на загальну суму 352 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на вказану суму.

ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення магазину промислових товарів, що по АДРЕСА_7, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 100 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 474 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 574 грн.

В ніч з 05 на 06 лютого 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_5", що по АДРЕСА_7 звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 500 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 1 452 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 1 952 грн.

В ніч з 05 на 06 лютого 2012 року ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_15 проникли в приміщення магазину продовольчих товарів, що по АДРЕСА_7, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 150 грн. та товарно-матеріальні цінності на суму 900 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 1 050 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 вересня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляції його захисника та засудженого ОСОБА_15 - без задоволення.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_15 та ОСОБА_4, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржуються.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, зазначаючи, що судами не враховано його позитивну характеристику за місцем проживання та ряд обставин, що пом'якшують його покарання, - щире розкаяння у вчиненому, наявність у нього на утриманні вагітної дружини та батька, який є інвалідом ІІІ групи, просить вирок та ухвалу в частині призначення покарання змінити і призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч.3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначені ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд першої інстанції врахував, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_1 визнано винним і засуджено, є тяжким та кількість епізодів такого злочину. Враховано судом і дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, частково відшкодував завдані збитки, а також обставину, що пом'якшує покарання, - активне сприяння розкриттю злочину, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання ближче до мінімальної межі санкції статті 185 ч.3 КК України.

Отже, покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляції захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_14 суд апеляційної інстанції її доводи, в тому числі і щодо обставин, що пом'якшують покарання, та даних про особу засудженого, на які є посилання в касаційній скарзі, перевірив і своє рішення належним чином мотивував. При цьому апеляційний суд перевірив і наявність підстав для застосування ст. 75 КК Україна та правильно вказав на обґрунтованість рішення суду першої інстанції про їх відсутність. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Доводи касаційної скарги щодо наявності на утриманні засудженого вагітної дружини та батька, який є інвалідом ІІІ групи, не знайшли свого підтвердження, а крім того, зазначені обставини, враховуючи всі обставини справи, які були враховані при призначенні покарання, не можуть бути безумовними підставами для застосування ст. 75 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і зміни вироку та ухвали не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 20 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.