Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,суддів Суржка А.В., Тельнікової І.Г.за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 4 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Торезького міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2012 року.

Вироком Торезького міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також вироком суду вирішені питання щодо судових витрат, речових доказів та заявлених по справі цивільних позовів.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 11 квітня 2011 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не маючи при собі посвідчення водія, а також реєстраційних документів на транспортний засіб, рухаючись на автомобілі марки "Ауді-80" зі швидкістю 130 км/год. по вулиці Леніна в місті Торез в напрямку міста Шахтарська, в порушення пунктів 2.1, 2.3, 2.9 "а", 10.1, 11.3, 12.1, 12.4, 30.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , перед початком зміни руху вліво з подальшим виїздом на полосу зустрічного руху, не переконався в тому, що даний маневр буде безпечним, де допустив зіткнення з автомобілем "ІЖ-412", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Ухвалою Апеляційного суду донецької області від 18 вересня 2012 року вирок Торезького міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України є м'яким та не відповідає тяжкості скоєного ним злочину.

В поданих запереченнях представник потерпілого ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_5 просять залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Опанасюка О.В., який не підтримував касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості в інкримінованому ОСОБА_5 злочині, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.

Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом злочинних дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не заперечуються.

Доводи прокурора в касаційній скарзі про невідповідність призначеного покарання ОСОБА_5 тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильне застосування кримінального закону через застосування ст. 75 КК України є необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, призначаючи засудженому ОСОБА_5 покарання у виді 4-х років позбавлення волі та звільняючи його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, місцевий суд дотримався закону. При цьому судом враховано тяжкості злочину та наступивши наслідків, що потерпілому відшкодована спричинена злочином шкода. Також зважив суд і на обставину, що пом'якшує покарання засудженого - щире каяття, дані про особу винного, а саме: те, що він не має судимості (т. 2 а. с. 205), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 2 а. с. 195), не притягувався до адміністративної відповідальності (т. 2 а. с.197), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не стоїть (т. 2 а. с. 191, 192). Зважено відсутність претензій з боку потерпілого і його думку щодо покарання та на відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Отже, з урахуванням наведеного, порушень при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, судом першої інстанції, а також апеляційним судом не допущено. Призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Наведені в касаційній скарзі доводи, попри їх сукупність та зміст, не спростовують правильність визначення судом форми відбування покарання та можливість виправлення засудженого за умови звільнення його від відбування покарання з випробуванням й покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, які б потягнули зміну чи скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду. А відтак, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року та п. п. 11 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Торезького міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_5 - без зміни.