Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,за участю прокурора Сенюк В.О.,потерпілого ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, який не має судимості,

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Вироком суду ОСОБА_9 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 29 листопада 2009 року біля 21 години 00 хвилин, керуючи власним автомобілем "Мерседес Бенц 200 С" д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по автодорозі Бортничі-Рогозів Бориспільського району Київської області, порушив п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 2.9 а, 12.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не вибрав безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки, проявив неуважність та безпечність, не впорався з керуванням, виїхав на за межі проїжджої часини дороги на узбіччя та допустив з'їзд в кювет, від чого автомобіль перекинувся.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_11 - тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 в частині цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок суду залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу скасувати, застосувати щодо ОСОБА_6 на підставі закону амністію та на підставі ст. 6 п.4 КПК України 1960 року закрити кримінальну справу. Вказує на помилковість висновків судів щодо перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину. Вважає, що покарання засудженому призначено без врахування в достатній мірі даних про його особу і не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 399 КПК України 1960 року не виконав вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку та не з'ясував обставин, які можуть суттєво вплинути на прийняття остаточного рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого про заперечення проти доводів касаційної скарги, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги та законність судових рішень, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 399 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2012 року ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2012 року щодо ОСОБА_6 було скасовано за касаційними скаргами засудженого і його захисника, а справу направлено на новий апеляційний розгляд. Таке рішення касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд в порушення ст. 377 КПК України 1960 року залишив поза увагою доводи апеляції засудженого про те, що він не перебував під час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, при цьому не провів відповідного аналізу доказів і не зазначив мотивів безпідставності доводів апеляції. Також суд касаційної інстанції вказав на необхідність проведення судового слідства для з'ясування та перевірки об'єктивних даних, які, на думку засудженого та його захисника, спростовують твердження суду стосовно перебування ОСОБА_6 за кермом автомобіля у стані алкогольного сп'яніння. Для чого необхідно було з'ясувати чи проводилось обстеження хворого ОСОБА_6 на предмет наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння в лікарні, перевірити примірники медичної документації на стаціонарного хворого ОСОБА_6 та пояснення лікарів, які лікували ОСОБА_6, про те, що у лікарню він поступив без ознак алкогольного сп'яніння.

Суд апеляційної інстанції при повторному розгляді справи в порушення вимог ст. 399 КПК України 1960 року зазначених вказівок суду касаційної інстанції не виконав, дійшовши висновку про відсутність підстав для проведення судового слідства та необхідності з'ясування зазначеної обставини, яка має значення для прийняття рішення. Приймаючи рішення про залишення апеляції засудженого без задоволення, апеляційний суд, погодившись із висновками суду першої інстанції, вказав на те, що ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння, на підтвердження чого послався на показання свідків та показання самого ОСОБА_6 Разом з тим, апеляційний суд, хоч і зазначив, що відповідного обстеження на предмет наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння хворого ОСОБА_6 в лікарні не проводилось, проте таке своє рішення не обґрунтував та доказів зазначеного не навів.

За таких обставин, доводи захисника у касаційній скарзі щодо невиконання вказівок касаційної інстанції і істотне порушення апеляційним судом вимог кримінально-процесуального закону є обґрунтованими і в цій частині його скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а справа щодо нього - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги захисника та апеляції засудженого, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.