розглянула в судовому засіданні 04 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2012 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого, -

за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, якщо він виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано.

Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 3 ст. 190 КК України - на строк три роки; за ч. 4 ст. 190 КК України - на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за скоєні ним злочини за таких обставин.

ОСОБА_1 в березні 2005 року в денний час, знаходячись в приміщенні офісу № 2 по вул. Громовій, 62 в м. Маріуполі, де розташовувалась його фірма "Інтретревел-91", умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 26495,00 грн, в квітні місяці 2006 року заволодів у такий же спосіб коштами цього ж потерпілого на суму 5000 доларів США, що становило за курсом НБУ 25250,00 грн, в квітні 2007 року - на суму 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 25250,00 грн та 04 березня 2008 року - на суму 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 25250,00 грн, всього заволодів коштами ОСОБА_2 на загальну суму 20 000 доларів США, за курсом НБУ становить 102245,00 грн, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

28 лютого 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні банку в буд. № 47 по вул. Артема в м. Маріуполі, діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 125 00 грн, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

16 березня 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні банку в буд. № 110 по вул. 130-й Таганрогської дивізії в м. Маріуполі, діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 50 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 252 500 грн, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

17 квітня 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні офісу № 2 по вул. Громовій, 62 в м. Маріуполі, де розташовувалась його фірма "Інтретревел-91", діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 12 250 доларів США, що за курсом НБУ становило 61 862,00 грн, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом оформлення туристичних путівок, заволодів грошовими коштами, не вчиняючи жодних дій до оформлення путівок та розпорядившись викраденим на власний розсуд:

- 28 серпня 2007 року заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на суму 16412 грн;

- в березні 2008 року у ОСОБА_7 на суму 5 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 27 775,00 грн;

- 22 липня 2008 року у ОСОБА_8 на суму 850 доларів США, що за курсом НБУ становило 4114,00 грн;

- 01 жовтня 2008 року у ОСОБА_9 на суму 19 500 грн;

- 14 листопада 2008 року у ОСОБА_10 на суму 1440 євро, що за курсом НБУ становило 10 557,00 грн, у неї ж 17 листопада 2008 року - на суму 720 євро, що за курсом НБУ становило 15 836,25 грн;

- 03 березня 2009 року у ОСОБА_11 на суму 6264 грн, у неї ж 06 березня 2009 року - на суму 4350 грн, 11 березня 2009 року - на суму 6264 грн, а на загальну суму 16 878 грн;

- 16 березня 2009 року у ОСОБА_12 на суму 1000 доларів США, що за курсом НБУ становило 7700,00 грн;

- 24 березня 2009 року у ОСОБА_13 на суму 700 доларів США, у нього ж 31 березня 2009 року - на суму 220 доларів США, а на загальну суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн;

- 26 березня 2009 року у ОСОБА_14 на суму 720 доларів США, а також у нього ж 31 березня 2009 року - на суму 200 доларів США, а на загальну суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн;

- 26 березня 2009 року у ОСОБА_15 на суму 7452,00 грн;

- 11 квітня 2009 року у ОСОБА_16 на суму 6000 грн;

- 11 квітня 2009 року у ОСОБА_17 на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5544,00 грн;

- 24 квітня 2009 року у ОСОБА_18 на суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн;

- 28 квітня 2009 року у ОСОБА_19 на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5544,00 грн;

- 07 травня 2009 року у ОСОБА_20 на суму 5760 грн, в той же день у ОСОБА_21 - на суму 5760 грн;

- 21 травня 2009 року у ОСОБА_22 на суму 500 доларів США, 22 травня у неї ж - на суму 420 доларів США, а на загальну суму - 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7006,25 грн;

- 22 травня 2009 року у ОСОБА_23 на суму 8085 грн;

- 22 травня 2009 року у ОСОБА_24 на суму 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 3808,05 грн, у неї ж 27 травня 2009 року - на суму 4220 грн, а на загальну суму - 8028,05 грн;

- 09 червня 2009 року у ОСОБА_25, на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5480,57 грн;

- 16 червня 2009 року у ОСОБА_26, на суму 1920 грн;

- 01 липня 2009 року у ОСОБА_27 на суму 21 300 грн;

- 16 липня 2009 року у ОСОБА_28 на суму 1480 доларів США, що за курсом НБУ становило 11 294,28 грн;

- 14 серпня 2009 року у ОСОБА_29 на суму 850 доларів США, що за курсом НБУ становило 6586,65 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного та особі засудженого внаслідок м'якості, оскільки вважає, що судом не повною мірою враховано тяжкість скоєних злочинів ОСОБА_1, значна кількість епізодів злочинної діяльності та те, що збитки потерпілим не відшкодовані.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах за обставин, установлених судом, є обґрунтованим та в касаційній скарзі не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, тяжким та середньої тяжкості, по справі встановлено 28 епізодів злочинної діяльності, скоював злочини на протязі тривалого часу, збитки потерпілим не відшкодував.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок за апеляцією прокурора щодо м`якості покарання, задовольнив її частково, постановивши вирок, яким призначив покарання, зокрема й за частинами 3, 4 ст. 190 КК України в мінімальних межах санкції статті, не мотивувавши свого рішення належним чином, у зв'язку з чим вирок апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду справи суду необхідно перевірити належним чином доводи апеляції прокурора, постановити законне й обґрунтоване рішення, призначивши покарання, яке б відповідало тяжкості скоєного та особі засудженого, врахувавши наведене у цій ухвалі.