Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М., суддів Суржка А.В. та Тельнікової І.Г.,за участю прокурора Волошиної Т.Г.,захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин Китайської Народної Республіки,

який судимості не мав,

засуджений за:

пунктами 1, 6 частини 2 статті 115 КК України на довічне позбавлення волі із конфіскацією всього майна засудженого;

частиною 4 статті 187 КК України на 14 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна;

за частиною 1 статті 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі статті 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією всього майна.

Постановлено цивільні позови ОСОБА_6 на суму 1320000 гривень і ОСОБА_7 на суму 880000 гривень залишити без розгляду.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він з метою вбивства та заволодіння чужим майном, 19 грудня 2009 року об 11 годині під приводом спільного проведення часу прийшов у квартиру АДРЕСА_1, де проживали потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Перебуваючи у даній квартирі, ОСОБА_2 для полегшення вчинення злочину та подолання опору потерпілих поклав їм у каву таблетки снодійного та, дочекавшись дії вказаного препарату, приблизно о 18 годині здійснив напад на ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з метою вбивства і заволодіння їх майном. При цьому, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілих, почав наносити їм удари металевою палицею та ножем в життєво важливі органи: голову, шию, тулуб. ОСОБА_2 наніс сидячому ОСОБА_9 не менше 10 ударів металевою палицею і не менше 8 ударів ножем, а лежачій на ліжку ОСОБА_8 - не менше 15 ударів металевою палицею і не менше 14 ударів ножем. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_8 і ОСОБА_9 померли на місці злочину. Причиною смерті ОСОБА_9 стала різана рана шиї з пошкодженням декількох судинних пучків ускладнена гострою крововтратою, а причиною смерті ОСОБА_8 стала гостра крововтрата, яка розвилася внаслідок різаної рани шиї з пошкодженням органів шиї та сонних артерій. Після чого, ОСОБА_2 переніс трупи потерпілих на балкони кімнати й кухні та викрав два ноутбуки "Самсунг" вартістю 12800 гривень, дві комп'ютерні миші на суму 300 гривень, телефони "Леново" вартістю 1327,5 гривень, дві сім-карти оператора "Лайф" на суму 50 гривень, брелок вартістю 18 гривень, дві сумки до ноутбуків вартістю 243 гривень, гаманець вартістю 2400 гривень, куртку вартістю 245 гривень, телефон "Нокіа-5300" вартістю 3200 гривень, барсетку вартістю 42 гривні, чемодан вартістю 476 гривень, туалетний папір на 1,5 гривень, навушники на 38,5 гривень, тепловентилятор вартістю 90 гривень, грошові кошти у сумі 1000 гривень, 1500 юаней (за курсом НБУ - 1750,72 гривень), 900 доларів США за курсом НБУ - 7173 гривень), предмети одягу потерпілих, що були у крові та не представляли матеріальної цінності, а всього на суму 31155, 22 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 у лютому 2009 року вдень, маючи намір на незаконне придбання, носіння і зберігання вогнепальної зброї без відповідного дозволу, придбав у невстановленої слідством особи пістолет "ЗОРАКИ МОД. 911" калібру 9 мм, який є ручною одноствольною вогнепальною зброєю, та переніс його до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_2, де зберігав у серванті до 23 грудня 2009 року, коли той був вилучений співробітниками міліції.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи вирок у частині доведеності вини ОСОБА_2, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що виразилося у безпідставному виключенні з обвинувачення такої ознаки злочину, як вчинення вбивства з особливою жорстокістю, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України за недоведеністю. Також судом в порушення вимог частини 1 статті 334 КПК України у мотивувальній частині не вказані обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання засудженому. Крім того, судом в порушення статті 291 КПК України залишено без розгляду цивільні позови потерпілих.

Потерпіла ОСОБА_4 не погоджуючись із зазначеними у вироку мотивом і кваліфікацією вбивства з корисливих мотивів, в касаційній скарзі поставила питання про його скасування та направлення справи на нове розслідування через однобічність і неповноту досудового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, не встановленням мотиву злочину, розміру матеріальної шкоди. Вважає, що у засудженого наявне психологічне відхилення, внаслідок якого він не міг усвідомлювати значення своїх дій. Проведені у справі експертизи є неякісними.

Захисник засудженого ОСОБА_5 у зв'язку з істотною неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого просить у касаційній скарзі вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому заперечує застосування засудженим яких-небудь препаратів до потерпілих, вчинення вбивства з корисливих мотивів та помсти, та вказує, що засуджений не знав, що придбаний ним пістолет є вогнепальною зброєю, а також, що судом не з'ясовано кому з потерпілих які викрадені речі належали. Зазначає, що проведена у справі судово-психіатрична експертиза є неповною, у засудженого наявне психологічне відхилення, внаслідок якого він не міг усвідомлювати значення своїх дій.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить, скасувати вирок суду першої інстанції, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з неповнотою і однобічністю досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність у матеріалах справи доказів його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, у тому числі доказів про наявність умислу, мотиву вбивства потерпілих, приховування скоєного та спроби уникнути відповідальності.

У доповненнях до касаційної скарги зазначає, що вбивство потерпілих він не вчиняв, про що свідчить те, що цей злочин не могла вчинити одна людини шляхом нанесення багаточисельних ушкоджень, оскільки згідно з висновком судово-медичної експертизи слідів снодійного у потерпілих не виявлено, а сусіди не чули криків останніх. До того ж, не виявлено відбитків пальців його рук у кімнаті загиблих, а також крові на належному йому ножі, який визнаний знаряддям вбивства. При цьому висновок експертизи про наявність в ранах потерпілих сталі не може свідчити про використання саме цього ножа, а не іншого. Засуджений вказує, що до нього застосовувались недозволені методи з боку працівників міліції, внаслідок чого він себе обмовив, а матеріали справи сфальсифіковані. Розбійного нападу він не вчиняв, пістолет, знайдений у нього при обшуку неправильно експертом віднесено до вогнепальної зброї. Крім того, вказує на те, що перекладач, який забезпечений судом, не володіє юридичною термінологією та не міг здійснити якісного перекладу судового розгляду на мову, якою він володіє.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора та потерпілої частково лише в частині скасування вироку щодо вирішення цивільного позову та заперечувала проти касаційних скарг захисника та засудженого, пояснення засудженого та захисника, які підтримали свої касаційні скарги і касаційну скаргу потерпілої та заперечували проти касаційної скарги прокурора, обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінальної справи колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого і захисника задоволенню не підлягають, а касаційна скарга прокурора та потерпілої підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у справі доказами, які суд розглянув за наслідками повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, та дав їм належну оцінку.

В обґрунтування висновку про винність ОСОБА_2, суд послався на показання самого засудженого, які він дав під час досудового слідства, де він визнав свою вину у вбивстві потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_8.

Зокрема, ОСОБА_2 показав, що потерпілий ОСОБА_9 винен був йому грошові кошти в сумі 300 доларів, але не віддавав. 19 грудня 2009 року він прийшов до потерпілого у гості і вирішив перевірити чи є у нього вказані кошти. Під час спілкування підсипав потерпілим у каву китайські снодійні таблетки, які приніс з собою. Засуджений стверджує, що вбив їх через те, що не міг стримати свій гнів, коли побачив, що гроші у них були. Пам'ятає, що першим вбив ОСОБА_9, наносячи йому металевою палкою удари в шию та голову. Кількість нанесених ударів він не пам'ятає. Потім вбив ОСОБА_8. Він наносив їй удари металевою палкою та ножем, які приніс з собою. Скоївши вбивство, він взяв у квартирі два гаманці, де було біля 1000 гривень, менше 1000 доларів США та біля 1000 юаней. Крім того, він забрав два ноутбука, два мобільних телефони, вентилятор та чорний чемодан. Речі потерпілих, які були у крові, він склав у пакет, який пізніше викинув на набережній. Ноутбуки викинув в старих будинках на першому поверсі. Один з телефонів викинув на вулиці у воду, інший в контейнер із сміттям магазина "Амстор", а чорний чемодан у воду недалеко від гуртожитку. Коли прийшов додому, то попросив сусідів, з якими проживав у квартирі, викинути його кросівки, в яких він був в момент вчинення злочину та на яких залишились сліди крові (т. 1 а.с.159-165).

Засуджений не заперечував своєї участі у злочинах і на додаткових допитах, тільки по іншому розцінив зміст своїх дій в частині розбійного нападу, не визнаючи свою вину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достовірність зазначених показань засудженого на досудовому слідстві, оскільки їх особливістю є те, що засуджений послався на ті обставини, які могли бути йому відомі лише за безпосередньої участі в даному злочині, а не комусь іншому.

Суд належно оцінив показання ОСОБА_2 у сукупності з іншими доказами у справі та дійшов обґрунтованого висновку про вчинення вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_8 саме з корисливих мотивів.

Про корисливий мотив вчинення злочинів свідчать зафіксовані під час огляду місця події обставини, а саме те, що при виявленні трупів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зі слідами множинних колото-різаних ран, грошових коштів при цьому виявлено не було (т.1 а.с. 7-18), відсутність у квартирі частини речей потерпілих - мобільного телефону "Леново", який свідок ОСОБА_10 знайшла на сміттєзвалищі, а потім віддала працівникам міліції. Виповнені ієрогліфами показники телефону, свідчать про його належність потерпілому.

Також корисливий мотив вчинення злочину засудженим підтверджено показаннями свідків.

Так, свідок ОСОБА_11 показав, що був включений в слідчу групу по розгляду вказаного вбивства. При проведенні обшуку за місцем проживання засудженого, були виявлені гроші, пістолет та тепловентилятор (т. 1 а.с. 116-118).

А свідок ОСОБА_12 підтвердив, що ввечері 19 грудня 2009 року ОСОБА_2, повернувся додому із старим тепловентилятором, який, як він пояснив, придбав на базарі.

Згідно з протоколом огляду та виїмки від 24 грудня 2009 року вбачається, що біля кафе "У озера", що знаходиться між першим та другим міськими озерами були виявлені: чорний портфель, навушники, куртка синього кольору, довідка на ім'я ОСОБА_8 (т. 1 а.с.131).

Місце виявлення вказаних предметів співпадають з показаннями засудженого на досудовому слідстві та вказаним ним місцем при відтворенні обстановки і обставин події, як це зафіксовано в протоколі відтворення обстановки та обставин події (т. 3 а.с. 6-7), та свідчать про достовірність показань засудженого на досудовому слідстві, де він визнавав свою причетність до злочину.

З протоколу огляду місця події від 23 грудня 2009 року видно, що в підвальному приміщенні нежилого дому, розташованого зліва від гуртожитку № 3 по вулиці Р. Люксембург виявлена сумка чорного кольору з СД - дисками та надписом "Самсунг" (т. 1 а.с. 66-70)

Місце виявлення вказаної сумки відповідає показанням засудженого ОСОБА_2 про місце, куди він викинув сумку з ноутбуками, про що він також підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (т. 3 а.с. 1-3).

Суд обґрунтовано вказав, що посилання засудженого на досудовому слідстві про те, що речі потерпілих він забрав тому, що вони були в крові і всі їх викинув, а викрадені кошти не збирався витрачати, не можуть впливати на кваліфікацію його дій в цій частині. Сам факт заволодіння майном потерпілих в момент нападу на них не залежить від того, яким чином нападник розпорядився майном, і свідчить про наявність у його діях засудженого ознак злочину передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.

Наведені в касаційній скарзі прокурора доводи про те, що суд безпідставно виключив з обвинувачення таку ознаку злочину, як вчинення вбивства з особливою жорстокістю, а саме пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України, колегія суддів визнала необґрунтованими.

Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливих мук і страждань. Сама по собі множинність поранень не свідчить про наявність такої кваліфікуючої ознаки, оскільки закон пов'язує останню не тільки зі способом убивства, а й з іншими обставинами, які підтверджують, що винний діяв з умислом, спрямованим на вчинення злочину з особливою жорстокістю.

Вбивство з особливою жорстокістю визнається в тих випадках, коли потерпілому перед позбавленням життя або в процесі вчинення злочину завідомо для винного спричинялись особливі мучення або страждання.

Однак, в матеріалах справи немає об'єктивних даних, які свідчать про наявність у ОСОБА_2 умислу завдати потерпілим особливих мук і страждань під час заподіяння їм тілесних ушкоджень. Навпаки обставини справи свідчать про те, що засуджений вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів.

Згідно з показаннями засудженого, даними ним в ході досудового слідства, ОСОБА_8, під час нанесення ударів ОСОБА_9, спала на ліжку і прокинулась тільки коли ОСОБА_9 впав на підлогу від нанесеного удару ножем (т.1 а.с. 128-129).

Ці дані свідчать про те, що ОСОБА_8 не були завдані моральні страждання від заподіяння фізичних страждань останньому.

Доводи засудженого про те, що він не вчиняв вбивства потерпілих, оскільки відповідними судовими експертизами у останніх не виявлено снодійної речовини та на місці злочину не виявлено його відбитків пальців, висновки експертів № 123 та № 124 від 15 лютого 2010 року не свідчать про вчинення злочину саме тим ножем, що був вилучений у нього при обшуку, безпідставні.

Як вбачається з матеріалів даної справи, засуджений в своїх перших показаннях засвідчив, що поклав у каву китайські снодійні таблетки, що підтверджував і у наступних допитах (т. 1 а.с. 159-165, 196-197, т. 2 а.с. 7-12).

Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4104 від 25 грудня 2009 року, на тілі засудженого ОСОБА_2 відсутні сліди яких-небудь ушкоджень, що свідчить про те, що потерпілі не чинили опору (т. 1 а.с. 174), а відтак підтверджує показання засудженого на досудовому слідстві про застосування снодійних таблеток при вбивстві потерпілих.

Також, згідно з висновками експертиз № 123 та № 124 від 15 лютого 2010 року встановлено наявність у ранах загиблих мінеральних накладень ("металізації") схожих з мінеральним слідоутворюючим складом контакту метала ножа, представленого на дослідження (т. 2 а.с. 216-217, 221-222).

При цьому висновки цих експертиз ґрунтуються на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, складеними судово-медичним експертом, який має відповідний стаж роботи та кваліфікаційний клас. Підстав вважати їх таким, що мають протиріччя чи викликають сумнів, як про це вказує засуджений у своїй касаційній скарзі, немає.

До того ж, в ході досудового слідства та при розгляді справи у суді встановлені і досліджені всі обставини справи, проведені необхідні експертизи.

Зокрема, під час досудового слідства з достатньою повнотою перевірено психічний стан засудженого, а саме проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу № 57 від 28 січня 2010 року, яка не виявила будь-яких властивостей психіки ОСОБА_2, які б істотно впливали на його поведінку чи обмежували його здатність у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій в момент скоєння ним суспільно небезпечного діяння (т. 2 а.с. 79-82). Дана експертиза є науково обґрунтованою та ґрунтується на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, проведена психіатром-експертом, який має відповідний стаж роботи, а тому підстав вважати її неповною та такою, що викликає сумнів, немає.

Відтак наведені обставини спростовують доводи касаційних скарг потерпілої ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про неспроможність ОСОБА_2 адекватно сприймати та розуміти значення вчинених ним дій та керувати ними.

Також суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винуватим за частиною 1 статті 263 КК України, оскільки як вбачається з протоколу обшуку місця проживання засудженого від 23 грудня 2009 року, у вітальні в серванті виявлено заряджений патронами пістолет "ZORAKI - MOD. 911" та два целофанових пакети з патронами (т. 1 а.с. 16-18).

Наявність патронів свідчить про те, що засуджений не міг не знати, що дана зброя є вогнепальною, а тому доводи засудженого та його захисника про те, що засуджений не знав, що придбаний ним пістолет є вогнепальною зброєю є безпідставними.

Крім того, відповідно до проведеної судово-балістичної експертизи вилученого з місця проживання засудженого пістолета моделі "ZORAKI - MOD. 911" він являється ручною, короткоствольною, одноствольною, вогнепальною зброєю (т. 2 а.с. 69-73).

Висновок вказаної експертизи є науково обґрунтованим та ґрунтується на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, складений судовим експертом, який має відповідний фах. Підстав вважати його таким, що має протиріччя чи викликає сумнів, як про це вказує засуджений у своїй касаційній скарзі, також немає (т. 2 а.с. 69-73).

З уваги на приведені та інші докази, які наявні в матеріалах справи, дії ОСОБА_2 судом першої інстанції за пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187, частиною 1 статті 263 КК України кваліфіковані правильно на підставі належних та допустимих доказів, а ознак фальсифікації доказів не встановлено.

Доводи касаційної скарги засудженого про застосування до нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він себе обмовив, є безпідставні.

У судовому засіданні перевірялись показання засудженого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства. Проте, вказане не підтвердилося і помічником прокурора Ворошиловського району м. Донецька 19 жовтня 2010 року обгрунтовано винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області за відсутністю складу злочину (т. 4 а.с. 47, 62-84).

Доводи прокурора про те, що судом в порушення вимог частини 1 статті 334 КПК України у мотивувальній частині не вказані обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання засудженого, а також захисника про суворість призначеного засудженому покарання, є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи, суд призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі відповідно до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу засудженого, позитивні характеристики. Проте, враховуючи обставини та мотиви вчинення злочинів, які відповідно до статті 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості, тяжкості наслідків, що настали, суд зробив правильний висновок про їх підвищену небезпечність для суспільства. Зазначене та відсутність даних і можливості для застосування позбавлення волі на певний строк було для суду підставою призначити засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім того, будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду апеляційним судом справи колегією суддів не виявлено, судом першої інстанції було досліджено всі докази у справі, а засудженому, який є громадянином Китайської Народної Республіки і не володіє мовою, якою провадиться судочинство, забезпечено участь у справі перекладача. Ніяких нарікань з приводу його компетентності протягом досудового слідства і в судовому засіданні засуджений не заявляв, а відтак його посилання в касаційній скарзі про погане знання перекладачем китайської мови є необґрунтованим.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про безпідставне залишення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 без розгляду в порушення вимог статті 291 КПК України, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 2 статті 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з частиною 2 статті 291 КПК України суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, через неможливість явки потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в якості їх представника був допущений ОСОБА_13 до участі у справі, який в судовому засіданні підтримав цивільні позови потерпілих (т. 1 а.с. 225-227, 245-247, т. 3 а.с. 155, т. 4 а.с. 123-127). При цьому прокурор теж підтримав цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час судових дебатів (т. 4 а.с. 222).

А тому суд безпідставно залишив заявлені потерпілими цивільні позови без розгляду через їх неявку у судове засідання, вказавши у мотивувальній частині вироку про те, що позови не підтверджені належними доказами, чим допустився істотних порушень кримінально-процесуального закону, яке тягне безумовне скасування рішення в цій частині.

Відтак вирок в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, при якому належить врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Ураховуючи наведеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу (4651-17) ,

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без зміни.