розглянула 4 квітня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 31 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2

Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 31 травня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 310 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.

Згідно з вироком, ОСОБА_2, у перших числах травня 2011 року, на покинутій дільниці одного з домоволодінь, незаконно придбав дикорослі рослини конопель, які переніс та зберігав за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1, з яких в подальшому виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 18,72 г в перерахунку на суху речовину, без мети збуту. Вказаний наркотичний засіб 23 травня 2011 року було вилучено у ОСОБА_2 працівниками міліції.

Також, ОСОБА_2, у травні 2011 року, в сараї за адресою: АДРЕСА_1, знайшов насіння конопель, які незаконно висіяв на присадибній ділянці за вказаною вище адресою, та протягом місяця вирощував 21 кущ конопель. 23 травня 2011 року під час огляду території домоволодіння за місцем тимчасового проживання ОСОБА_2 працівниками міліції було вилучено у останнього вказані вище кущі конопель.

Крім того, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 00 год. 30 хв., на території автостанції за адресою: вул. 1-го Травня, 24, м. Білопілля, Сумська обл., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на вбивство ОСОБА_10, закрив правою рукою ніс та рот потерпілої, при цьому тією ж рукою одночасно здавлював їй шию, чим заподіяв смерть останньої.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2012 року вирок місцевого суду в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 310 КК України скасовано, а справу в цій частині направлено на додаткове розслідування. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений вказує на порушення судом першої інстанції його права на захист, зазначає про порушення органами дізнання, досудового слідства та суду вимог, встановлених ст.ст. 22, 64, 67 КПК України 1960 року, щодо оцінки доказів та процесу доказування. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вказує також, що органами досудового слідства не було доведено його участі у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а суд апеляційної інстанції постановив невмотивовану ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 377 КПК України та не врахував всіх обставин справи

У касаційній скарзі захисник вказує на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись при цьому на те, що труп потерпілої не був пред'явлений рідним для впізнання; на диску, який є в матеріалах справи відсутній запис огляду трупа потерпілої; в акті судово-медичної експертизи вказані не всі ушкодження; відсутні докази винуватості ОСОБА_2; порушено право на захист засудженого; потерпілий був позбавлений права на виступ в судових дебатах в апеляційній інстанції. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі та доповненні до неї потерпілий вказує на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись при цьому на те, що справа сфабрикована, оскільки труп дочки не був пред'явлений для впізнання; що в акті судово-медичного обстеження та експертизи не вказані всі тілесні ушкодження; відсутність на диску запис огляду трупа потерпілої; вважає. що не встановлено особи, яка знайшла тіло його дочки; вважає, що відсутні докази винуватості ОСОБА_2 Також вказує, що не було задоволено частину його клопотань, також вважає, що в справі відсутні докази підтвердження статевого акту між потерпілою та засудженим, явка з повинною написана не ОСОБА_2 Вказує, що апеляційним судом не було надано йому слово в судових дебатах. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою касаційну скаргу та касаційні скарги захисника та потерпілого, але просив скасувати судові рішення по справі, а справу направити на додаткове розслідування, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу та касаційні скарги засудженого та його захисника, думку прокурора Парусова А.М., який просив касаційні скарги залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні й детально викладених у вироку, і є обґрунтованим.

Доводи викладені в касаційних скаргах засудженого, захисника і потерпілого про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

Спростовуючи доводи щодо недоведеності вини ОСОБА_2, суди об'єктивно послалися на докази у справі, які були досліджені та проаналізовані в повному обсязі, а саме, явку з повинною самого засудженого, його показання на судовому слідстві та на початку судового слідства, де ОСОБА_2 вказав, як та при яких обставинах він вчинив вбивство потерпілої. Дані обставини об'єктивно підтверджуються протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого під час якого ОСОБА_2 вказав, де саме душив потерпілу, а коли зрозумів, що вбив її труп переніс до забору, де він і був знайдений. Також вказав де викинув сумку та закопав телефон потерпілої та свої джинси, які були знайдені під час слідчої дії. Протокол явки з повинною та інші слідчі дії за участю засудженого виконані у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону і порушень при їх проведенні не встановлено.

Доводи про застосування до засудженого недозволених методів слідства також перевірялись і свого підтвердження не знайшли, про що свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 березня 2012 року.

Висновками судово-медичної та комісійної судово-медичної експертиз встановлена причина смерті потерпілої, тілесні ушкодження та механізм їх спричинення, який відповідає механізму спричинення тілесних ушкоджень, вказаний засудженим під час відтворення обстановки та обставин події.

Крім того, винність засудженого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичної та комісійної судово-медичної експертиз, висновками судово-імунологічної експертизи, висновками медично-криміналістичної експертизи, та іншими доказами по справі.

Тому кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною. Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України в касаційному порядку не оскаржується.

Доводи касаційних скарг захисника та потерпілого про те, що труп потерпілої не був пред'явлений для впізнання не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи є протокол впізнання (т.1 а.с. 139), з якого вбачається, що потерпілий впізнає свою дочку і вказує за якими ознаками. Про те, що потерпіла вступила в статеві зносини із засудженим до вбивства підтверджується висновками судово-імунологічної експертизи, що також підтверджує показання засудженого з цього приводу.

Крім того, під час огляду місця події вівся відеозапис, але сам огляд трупа не записувався, тому вважати, що запис не відповідає дійсності не має підстав.

Всі клопотання потерпілого розглядалися та з усіх приводів судом були прийняті мотивовані рішення.

Доводи потерпілого та захисника про ненадання потерпілому можливості виступити в судових дебатах під час апеляційного розгляду справи також безпідставні, оскільки спростовуються змістом самої ухвали апеляційного суду, де вказано про проведення судових дебатів, оскільки протокол у даній справі в апеляційній інстанції не вівся.

Підстав вважати, що були порушені права засудженого на захист не вбачається, оскільки після роз'яснення прав ОСОБА_2, він заявив клопотання про те, що він потребує захисника, якого йому було надано і всі слідчі дії відбувалися за участю захисника.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 за вчинення особливо тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, з урахуванням даних про його особу, а саме те, що він посередньо характеризується, раніше неодноразово судимий на території Російської Федерації, та наслідків учиненого прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховано відсутність обставин, які пом'якшують покарання засудженому, думку потерпілого, а обставинами, що обтяжують покарання судом визнано вчинення злочину ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння та тяжкість наслідків вчиненого.

Апеляційний суд відповідно до ст. 377 КПК України, при перегляді справи щодо ОСОБА_2 за касаційними скаргами потерпілого, засудженого та його захисника, зробив правильний висновок щодо кваліфікації дій засудженого та про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини, що впливають на призначення покарання ОСОБА_2 та навів в ухвалі мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається.