розглянула у судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 вересня 2012 року.

Вироком Перевальського районного суду Луганської області від 25 червня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/8 частини всього майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 4 квітня 2012 року зустрів біля дитячої поліклініки № 2 міста Алчевська Луганської області раніше не знайомого йому чоловіка (матеріали відносно останнього виділені в окреме провадження), який запропонував ОСОБА_1 за винагороду в 100 грн. перекинути на територію Перевальської ВК № 15 наркотичну речовину. З пропозицією ОСОБА_1 погодився і отримав від невідомого шприц з наркотичним засобом - опієм в перерахунку на суху речовину 0, 189 г, картоплину та обумовлені гроші. Того ж дня, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1, під контролем іншої особи, помістив шприц з наркотичною речовиною у картоплю, обмотав її скотчем, з іншою особою на автомобілі таксі під'їхав до ангарів розташованих з тильної сторони адміністративної будівлі ВК № 15 міста Перевальська, де, вийшовши з автомобіля, підійшов до огорожі колонії і намагався перекинути картоплину з наркотичним засобом - опієм на охоронювану територію колонії. Проте його дії були зупинені працівниками виправної колонії.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 25 вересня 2012 року вирок місцевого суду змінено та пом'якшено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до одного року позбавлення волі без конфіскації майна.

В решті вирок залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України є м'яким та не відповідає тяжкості скоєного ним злочину.

В своїх запереченнях засуджений ОСОБА_1 просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги і заперечень засудженого, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.

Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Доводи прокурора про безпідставне застосування апеляційним судом ст. 69 КК України та м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання, є непереконливими.

Згідно з ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України (2341-14) , або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України (2341-14) за цей злочин. При цьому, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України (2341-14) як обов'язкове.

Пом'якшуючи призначене місцевим судом ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд правильно послався і врахував, ступінь тяжкості вчиненого злочину, від якого не настало суспільно - небезпечних наслідків, обставини справи, зокрема те, що особа, невстановлена органами досудового слідства, спровокувала вчинення ОСОБА_1 злочину і супроводжувала його. Крім того, взято до уваги особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а. с. 30-31), позитивно характеризується за місцем проживання та минулим місцем роботи (а. с. 35, 151-152), одружений, проживає з непрацездатним батьком - інвалідом І групи та його батьками похилого віку, незадовго до скоєння злочину втратив двох малолітніх дітей і перебував в пригніченому стані (а. с. 36-40). Обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З урахуванням вказаних вище обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, твердження у касаційній скарзі прокурора про необґрунтовану м'якість визначеного засудженому ОСОБА_1 апеляційним судом покарання, є безпідставними.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає

На підставі наведеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 вересня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.