Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., Суддів Кравченка С.І.. Франтовської Т.І., за участю прокуроразахисника Таргонія О.В.,ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 квітня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року про визнання апеляції ОСОБА_5 такою, що не підлягає розгляду, та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, якою вказану постанову залишено без зміни.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Не погоджуючись з вказаним вироком, захисником ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 29 лютого 2012 року подано апеляцію на вказаний вирок (т. 4 а. с. 5-8).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року апеляцію захисника залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (т. 4 а. с. 10).

05.03.2012 року захисник подав виправлену апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 13 березня 2012 року (т. 4 а. с. 18-21).

Однак, постановою від 05.07.2012 року апеляційний суд з попереднього розгляду повернув кримінальну справу в суд першої інстанції, оскільки вказана апеляція захисника не відповідала вимогам ст. 350 КПК України.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків. Копію зазначеної постанови захисник отримав 24.07.2012 року.

На виконання постанови суду 27 липня 2012 року захисник знову подав апеляційну скаргу. Проте, постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року цю апеляцію захисника ОСОБА_5 визнано такою, що не підлягає розгляду.

Рішення суду обґрунтовано тим, що апеляція захисника від 27.07.2012 р., якою він намагався усунути недоліки, аналогічна апеляції від 05.03.2012 р., за виключенням резолютивної частини, а саме вказівки про те, яку міру покарання він просить призначити ОСОБА_6, решту недоліків ним так і не було усунуто.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 було залишено без задоволення, а постанову районного суду - без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляду. Вважає, що висновки судів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, вказані судом недоліки ним було усунуто. На думку захисника, судом першої інстанції умисно чиняться перешкоди апеляційному оскарженню вироку Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_6, для унеможливлення його скасування.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримку доводів касаційної скарги; думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Так, нормою ст. 352 КПК України закріплено положення про те, що, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. А, якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Як встановлено матеріалами справи, апеляція захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 після надання йому неодноразово строку на усунення недоліків апеляції, цим вимогам закону не відповідає. Зокрема, захисник просить вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року щодо засудженого змінити, а саме, призначити більш м'яке покарання, ніж призначене судом першої інстанції, але в самій апеляції скаржиться на неправильне застосування судом кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим між мотивувальною і прохальною частинами апеляції виникли протиріччя, які захисник не усунув, не звертаючи уваги на неодноразові вимоги суду.

Отже, суд 02 серпня 2012 року прийшов до обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 такою, що не підлягає розгляду, а апеляційний суд 23 жовтня 2012 року на законних засадах залишив вказану постанову без зміни.

Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли стати підставою для скасування постановлених у даній справі судових рішень, колегією суддів не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого

ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року залишити без зміни.