Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 6 вересня 2012 року.

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 6 вересня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 9 липня 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 72 КК України на 3 роки позбавлення волі,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 9 липня 2012 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він повторно 9 жовтня 2011 року, приблизно о 17 год. 30 хв., в маршрутному автобусі №215, в районі зупинки громадського транспорту "Метро" м. Луганська, таємно викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон вартістю 637,50 грн.

Крім того, ОСОБА_1 вчинив низку корисливих злочинів за таких обставин:

29 грудня 2011 року ОСОБА_1, в нічний час, на території кварталу

Щербакова в м. Луганську, біля буд. №1, з автомобіля "Ваз 2101", державний номер НОМЕР_1, таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 1440 грн.;

12 травня 2012 року ОСОБА_1, приблизно о 19 год. 20 хв., по

вул. С. Разіна, 53 - А в м. Луганську, з автомобіля "НіUNDAI 130", державний номер НОМЕР_2, таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 855 грн.;

27 квітня 2012 року ОСОБА_1, в нічний час, на території кварталу

Ворошилова в с. Ювілейне у м. Луганську, біля буд №8, з автомобіля "Ваз 2104", державний номер НОМЕР_3, таємно викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 609 грн.;

29 квітня 2012 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_1 у

маршрутному автобусі №137, в районі зупинки громадського транспорту "кв. Героїв Сталінграду" м. Луганська, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_7, вартістю 1700 грн.;

3 травня 2012 року, ОСОБА_1, в нічний час, по вул. А. Линьова, 97 в

м. Луганську, з автомобіля "Ваз 2121", державний номер НОМЕР_5, таємно викрав майно ОСОБА_8 на загальну суму 1800 грн.;

5 травня 2012 року, ОСОБА_1, приблизно о 15 год. 40 хв., в

м. Луганську, по кв. Ленінського комсомолу, з автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_4, таємно викрав майно ОСОБА_9 на загальну суму 5090 грн.;

9 травня 2012 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_1 у

маршрутному автобусі №119 в районі зупинки громадського транспорту "кв. Героїв Сталінграду" м. Луганська, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_10, вартістю 1710 грн.;

1 квітня 2012 року, приблизно об 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 на

території ринку "Мирний" в м. Луганську, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_11 на загальну суму 214 грн.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на стан здоров'я, визнання вини у вчиненні злочинів та щире каяття, просить пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі зібраних у встановленому порядку і досліджених в судовому засіданні доказів, які належно оцінені, отримали правильну юридичну оцінку. Законність цього висновку та кваліфікація дій засудженого у касаційному порядку ним не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно обрано у відповідності до вимог закону, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд урахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, стан його здоров'я. Врахував суд і обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини і щире каяття у вчиненому.

Взявши до уваги усі зазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства. Правильно судом визначено і остаточне покарання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Колегія суддів погоджується, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, сприятиме його виправленню і перевихованню, попередженню вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для прийняття рішення про задоволення касаційної скарги та пом'якшення призначеного засудженому покарання не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.

Вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 6 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.