Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів: Орлової С.О., Вільгушинського М.Й.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 квітня 2012 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, таку, що
не має судимості в силу ст. 89 КК України,
засуджено:
за ч. 2 ст. 307 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; за ч. 1 ст. 317 КК України - на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбуття 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Вирішено питання про судові витрати і речові докази.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 на початку вересня 2011 року на ділянці місцевості в районі ставка "Зірчанський", розташованого в с. Бобриково Антрацитівського району Луганської області, придбала верхівкові частини дикорослої коноплі, які приблизно в середині вересня 2011 року незаконно перевезла за місцем свого проживання, що АДРЕСА_1 Там же засуджена виготовила з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, з якого незаконно зберігала 47,1 г.
17 січня 2012 року в період приблизно з 9 до 10 год. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 незаконно збула ОСОБА_3 за 50 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс невстановленої органом досудового слідства кількості.
В цьому ж місці ОСОБА_2 двічі незаконно збула такий наркотичний засіб ОСОБА_4 за 50 грн кожного разу: 22 січня 2012 року приблизно о 16 год. - невстановленої органом досудового слідства кількості; 23 січня 2012 року приблизно о 7 год. - 2,2 г.
23 січня 2012 року приблизно о 8 год. ОСОБА_2 надала ОСОБА_4 свій будинок за вказаною вище адресою як приміщення для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування. При цьому як на істотні порушення кримінально-процесуального закону посилається на застосування щодо неї недозволених методів слідства, в тому числі фізичного насильства й заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона себе обмовила, і порушення права на захист. Стверджує, що суд постановив вирок без фактичного проведення судового слідства та обґрунтував свої висновки виключно показаннями її і свідків на досудовому слідстві.
Заслухавши доповідь суді, пояснення засудженої та її захисника, які підтримали касаційну скаргу, прокурора, котрий частково підтримав скаргу, просив судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вирок суду згідно зі ст. 323 КПК України повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з цих вимог, відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , судам належить неухильно додержуватися вимог ст. 257 КПК України про безпосереднє дослідження всіх зібраних на досудовому слідстві і додатково поданих доказів. В умовах відкритого, усного і гласного судового розгляду суд повинен допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Оголошення показань свідків без їх явки в судове засідання згідно з ч. 2 ст. 292, ст. 306 КПК України допускається виключно в разі їх звільнення від такого обов'язку при застосуванні заходів безпеки, або неможливості явки з об'єктивних причин.
Цих вимог місцевий суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів справи і протоколу судового засідання, суд, вирішуючи питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, ухвалив досліджувати докази в повному обсязі. Водночас, не викликаючи жодного свідка в судове засідання й не вживаючи передбачених законом заходів для забезпечення їх явки, суд одразу оголосив та обґрунтував вирок показаннями свідків, даними на досудовому слідстві, чим грубо порушив принцип безпосередності дослідження доказів (а. с. 187-зворот-188).
Згідно з протоколом судового засідання показання підсудної ОСОБА_2 є дослівною копією викладених в обвинувальному висновку і жодних запитань учасники процесу їй не ставили (а. с. 165, 187-зворот-188).
Судове засідання було розпочато 20 квітня 2012 року об 11 год. 30 хв., а вирок проголошено цього ж дня о 13 год. 20 хв. (а. с. 187, 188-зворот). Загальна тривалість судового розгляду, включаючи перебування судді в нарадчій кімнаті, становила 1 год. 50 хв., що, на думку колегії суддів, є явно недостатнім для повного, всебічного й об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, реального дослідження доказів, прийняття і складання рішення, яке би ґрунтувалося на результатах такого розгляду.
Наведені обставини, враховуючи відсутність фіксації судового процесу технічними засобами, позбавляють касаційний суд можливості перевірити доводи засудженої про те, що фактично вона в судовому засіданні не допитувалася, судове слідство не проводилося, а вирок обґрунтовано переважно її показаннями на досудовому слідстві, даними внаслідок застосування недозволених методів слідства, що також судом не перевірялося.
Такі порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу, прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення та призвели до порушення права ОСОБА_2 на захист.
На підставі ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути зазначені в цій ухвалі порушення, з дотриманням процесуальних прав підсудної безпосередньо дослідити докази, повно, всебічно й об'єктивно розглянути всі обставини справи в їх сукупності, перевірити доводи касаційної скарги засудженої про самообмову внаслідок застосування недозволених методів слідства та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394- 396, 398 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Судді: М.Ф. Пойда С.О. Орлова М.Й. Вільгушинський