головуючого Слинька С. С.,суддів Наставного В. В., Чуйко О. Г.,за участю прокурора Гошовської Ю. М. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2012 року, яким засуджено:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останнього разу - 14 січня 2005 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 і ч. 3

ст. 185 КК України із застосуванням статей 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці; 30 листопада 2007 року звільненого від відбування покарання умовно-достроково на строк 11 місяців 13 днів,

за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, судимого 02 червня 2008 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

22 травня 2012 року звільненого у зв'язку із закінченням терміну покарання,

за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 за попередньою змовою із сином ОСОБА_6 01 жовтня 2012 року приблизно о 13:00 проникнувши до сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1 викрали з нього чуже майно, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 874,72 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржуваний вирок районного суду, а справу направити на новий судовий розгляд, через невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу про незаконність оскаржуваного ним вироку в частині призначеного засудженим покарання є обгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, суд, вирішуючи питання щодо виду й міри необхідного покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів і дані про особи засуджених. Зокрема, суд урахував те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, не працюють, за місцем проживання характеризуються посередньо. Також зважив суд і на обставини, що пом'якшують покарання засуджених, якими визнав щире каяття у вчиненому, активне сприяння слідству в розкритті злочину та часткове відшкодування заподіяної шкоди. Крім того, суд урахував відсутність обставин, які б обтяжували покарання засуджених, та негативний стан здоров'я ОСОБА_5

Разом із тим, суд хоча формально і зазначив, але фактично не врахував тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, характеру та способу вчинення засудженими суспільно небезпечного діяння, а також того, що засуджені раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

Крім того, усупереч вимогам ст. 334 КПК України 1960 року суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів щодо можливості й доцільності звільнення ОСОБА_5, за наявних обставин вчинення злочинного діяння та даних, що характеризують особи засуджених, від відбування призначеного покарання з випробуванням.

За таких обставин рішення суду в частині звільнення

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати обґрунтованим, і таким, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення й попередження нових злочинів. Ці обставини вказують на обґрунтованість доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі про безпідставність при призначенні покарання застосування положень ст. 75 КК України і про необхідність скасування вироку із цих підстав з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно дослідити всі обставини справи та наявні докази, у результаті чого прийняти законне та обгрунтоване рішення з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Якщо суд під час розгляду справи не встановить нових позитивних даних про осіб засуджених чи обставин, що пом'якшують покарання, то рішення про звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням слід визнати неправильним та явно несправедливим унаслідок м'якості.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.