Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

головуючого Мороза М. А.,суддів Крижановського В. Я. і Дембовського С. Г.,за участю прокурора Волошиної Т. Г.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 17.10.2011 року за ч. 2 ст. 389 КК України та на підставі ст. 71, 72 КК України на 2 місяці і 10 днів арешту,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 9 травня 2012 року близько 21 години 40 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, по вулиці АДРЕСА_1 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілих завдав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 удари в обличчя та інші частини тіла, спричинивши їм фізичний біль, та відкрито заволодів майном потерпілих ОСОБА_8 на суму 1080 грн. та ОСОБА_9 - 430 грн.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_5 не переглядалася.

У касаційні скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає відсутніми підстави для застосування щодо ОСОБА_5 ст. 75 КК України. Крім того, прокурор зазначає, що суд у порушення вимог ст. ст. 335, 334 КПК України 1960 року не зазначив відомості про попередні судимості та обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, а також безпідставно виключив кваліфікуючу ознаку - повторність, яка інкримінувалася органом досудового слідства.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.

Місцевий суд, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, послався на позитивні характеристики з місця роботи й проживання, його щире каяття, відсутність тяжких наслідків та претензій зі сторони потерпілих. Наведені обставини, за переконанням суду, свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Із таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, не дав оцінки, що ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, відносно неповнолітніх потерпілих учинив злочин, який відповідно до положень ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких. Тобто, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, як про це правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора.

Крім того, судом не взято до уваги, що засуджений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі, за вчинення корисливого злочину, і його судимості у встановленому порядку не зняті та не погашені, що також ставить під сумнів обґрунтованість висновку суду про можливість застосовування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України.

Також заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що суд безпідставно виключив кваліфікуючу ознаку - повторність, яка інкримінувалася органом досудового слідства та обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину й не зазначив у вступній частині вироку відомості про попередні судимості засудженого.

За таких обставин, призначене засудженому ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст. 75 КК України не можна вважати достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, а тому вирок щодо нього підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді справи буде доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину, то покарання йому належить призначити відповідно до ст. 65 КК України, бо призначене йому за цим вироком покарання із застосуванням ст. 75 КК України є явно несправедливим внаслідок м'якості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.