розглянула у судовому засіданні в м. Києві 02 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2012 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше двічі судимого, востаннє 23 травня 2007 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 16 серпня 2010 року у зв'язку з відбуттям покарання,

- за ч. 1 ст. 129 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за ч. 3 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено долю речових доказів по справі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 02 лютого 2012 року в період часу з 01:00 до 02:30 на подвір'ї домоволодіння подружжя ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та грубо порушуючи громадський порядок, вступив у суперечку з ОСОБА_7, під час якої ножем завдав останньому один удар в пахову ділянку тіла, чим спричинив легке тілесне ушкодження. Після цього засуджений, привівши в дію бензопилу, пошкодив нею вхідні двері будинку ОСОБА_6. Вчиняючи опір громадянам, які намагались припинити хуліганські дії ОСОБА_5, останній бензопилою завдав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 численні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких. Ці дії засудженого супроводжувались нецензурною лайкою на адресу потерпілих та інших присутніх осіб.

Крім того, ОСОБА_5, продовжуючи хуліганські дії, повалив на землю ОСОБА_8 та, сівши на неї зверху, висловав на її адресу погрози вбивством, намагаючись привести в дію бензопилу. Потерпіла при цьому мала реальні підстави побоюватися здійснення погрози.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 порушує питання про зміну вироку в частині призначеного йому покарання. Вважає, що покарання не відповідає тяжкості злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Вказує на наявність обставин, що пом'якшують покарання. Просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку касаційної скарги, прокурора, який заперечив проти скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, а також кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 129, ч. 3 ст. 296 КК є правильними, що не заперечується у касаційній скарзі засудженого.

Що ж стосується доводів скарги ОСОБА_5 про те, що призначене йому покарання є несправедливим внаслідок суворості, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК достатньою мірою врахував, як ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких належить до категорії середньої тяжкості, обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, так і пом'якшуючі покарання обставини, до яких суд відніс щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Також судом враховано дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, має непогашену судимість. З огляду на це суд призначив засудженому за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі у розмірі близькому до мінімального.

Кримінальний закон щодо ОСОБА_5 застосовано правильно, а призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав для пом'якшення призначеного покарання або звільнення від його відбування з випробуванням за доводами касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.