розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 18 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Сендінтермарин" про стягнення заборгованості,-

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Севастополі звернулось до суду позовом, в якому просило стягнути з ТОВ "Сендінтермарин" заборгованість по страховим внескам на нараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 648,12 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, згідно з розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІV квартал 2005 року, заборгованість відповідача по страховим внескам на нараховану та невиплачену заробітну плату складає 648 гривень 12 копійок.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивачем не доведено та не підтверджено матеріалами справи наявність у ТОВ "Сендінтермарин" заборгованості по страховим внескам на нараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 648,12 грн., а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, узяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єктів господарювання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) , не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження несплати ТОВ "Сендінтермарин" страхових внесків, позивач надав довідку за підписом заступника начальника управління про підтвердження наявності заборгованості у розмірі 648 гривень 12 копійок.

Будь-які інші докази, які свідчили б про наявність заборгованості у відповідача відсутні. Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІV квартал 2005 року свідчить про те, що відповідачем було розраховано суму страхових внесків, однак не може свідчити про їх сплату чи не сплату.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що у 2005, 2008, 2009, 2010 роках ТОВ "Сендінтермарин" зареєстровано Сакською районною державною адміністрацією Автономної республіки Крим та знаходилось за адресою: Автономна Республіка Крим, Сакський район, село Штормове, вулиця Леніна будинок 3, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 229625 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-06-06/1972.

Також, на підставі платіжних доручень, відповідач добросовісно сплачував страхові внески на нараховану та невиплачену заробітну плату до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Саки.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 18 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.