розглянула в судовому засіданні 2 квітня 2013 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 14 лютого 2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до даного вироку покарання за вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

За вироком суду, неповнолітнього ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він 25 жовтня 2011 року, о 17:30, біля ресторану "Шахтар", розташованого по вул. Кірова, 19 м. Шахтарська незаконно безкорисливо збув ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс висушений масою 0,98 г. Вказаний засіб цього ж дня, о 18:00, був вилучений у ОСОБА_7 при проведенні особистого огляду працівниками міліції.

У касаційній скарзі захисник просить рішення судів скасувати, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину. Посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність судового та досудового слідства, неналежну оцінку доказів по справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга захисника в даній справі, самі по собі, згідно ст. 367 КПК України, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень тільки в апеляційному порядку.

Разом із тим, виходячи із встановлених у справі фактичних обставин вчиненого засудженим ОСОБА_6 злочину, його дії судом вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 67 КПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.

Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону повністю дотримані.

Доводи захисника про те, що в діях засудженого ОСОБА_6 відсутній склад злочину, були перевірені судом та визнані непереконливими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, які відповідають вимогам закону щодо їх допустимості, достатності й достовірності. Тому твердження захисника у скарзі про відсутність в діях засудженого складу злочину є безпідставними.

Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги захисника, належним чином перевірялись. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини справи.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, конкретні обставин справи, а тому воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження новий злочинів.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, то касаційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.