Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.,за участю прокурора Опанасюка О.В. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 вересня 2012 року, яким
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого останній раз 06.07.2010 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2- 4 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком, ОСОБА_5 21.06.2012 року, близько 20 год., діючи повторно, знаходячись на майданчику по вул. Комсомольській 91 в
м. Енергодарі Запорізької області, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 1 805 грн. 90 коп.
В касаційній скарзі з доповненнями прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість та неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Твердження прокурора у касаційній скарзі про те, що суд, безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України в разі, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, сприяння розкриттю злочину, що підтверджує щире каяття Медвєдєва, та відсутність з боку потерпілого матеріальних претензій.
Крім того, судом було враховано думку потерпілого, який у судовому засіданні не просив суворого покарання до винного та думку прокурора, який просив звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин колегія суддів вважає, що районний суд дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2- 4 ст. 76 КК України.
Це рішення районного суду належним чином вмотивоване, вирок суду відповідає вимогам ст. 323, 334 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які були б підставами для зміни або скасування судового рішення, згідно положень
ч.1 ст. 398 КПК України, не виявлено.
Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області - без задоволення.
Судді: О.Єлфімов А.Крещенко Р.Сахно