Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим (rs26840194) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В., суддів Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., за участю прокурора Деруна А.І.,засудженого захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянула в судовому засіданні в місті Києві 26 березня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 09 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 212 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 255 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності строком на 2 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.
Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи директором ТОВ "Укрхімагропром", тобто службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є відповідальним за правильність і достовірність нарахування підприємством податків, зборів та інших обов'язкових платежів, у період часу з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року шляхом придбання недостовірних документів бухгалтерського та податкового обліку кількох підприємств та подальшого оформлення безтоварних операцій з цими підприємствами щодо оренди спецтехніки та устаткування, внісши завідомо неправдиві дані у виді незаконно завищених сум податкового кредиту щодо податку на додану вартість в податкові декларації очолюваного ним підприємства та подавши ці декларації в Сакську ОДПІ, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість, внаслідок чого до бюджету не надійшли кошти в сумі 2 029 556 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, надаючи свій аналіз доказам, порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Доводить, що у кримінальній справі немає доказів його винуватості у вчиненні злочину, за який його засуджено. Зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2011 року було визнано незаконними та скасовано накази ДПА в АРК про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрхімагропром", в результаті якої складено акт перевірки, на якому ґрунтується його обвинувачення в ухиленні від сплати податків. Звертає увагу на те, що постанова про порушення кримінальної справи щодо нього була скасована судовими інстанціями, проте органи досудового слідства з тих же приводів і підстав повторно порушили кримінальну справу. Вказує на суперечливість висновків судово-економічної експертизи. Стверджує про те, що суд апеляційної інстанції послався на матеріали, з якими ні засуджений, ні його захисник не були ознайомлені.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримку скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 в умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Доводи ОСОБА_5, викладені у касаційній скарзі, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 212 КК, оскільки в податкові декларації очолюваного ним підприємства вносились достовірні відомості щодо наявності податкового кредиту внаслідок укладених безтоварних операцій з певними підприємствами щодо оренди спецтехніки та устаткування, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Зокрема, свідок ОСОБА_7 указував, що в ТОВ "РСУ 11", яке ним було зареєстроване і з яким нібито були укладені договори оренди техніки, відсутні документи бухгалтерської і податкової звітності, які б свідчили про фінансово-господарські відносини між цим підприємством і ТОВ "Укрхімагропром", яке очолював ОСОБА_5, а свідок ОСОБА_8, який був співзасновником ТОВ "Укрхімагропром", також зазначав, що офіційно укладених договорів оренди техніки та устаткування на підприємстві у період 2008-2009 років не було.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які відповідали за ремонт, використання і обслуговування всієї техніки і устаткування, що були в ТОВ "Укрхімагропром", на досудовому слідстві стверджували, що в період 2006-2010 років на цьому підприємстві не залучалась до роботи техніка і не використовувалось устаткування, зазначені ОСОБА_5 у документах як орендовані.
Ці показання свідків узгоджуються з наявними в матеріалах доказами, які досліджені та оцінені судом у сукупності, у тому числі з даними висновків судово-економічної експертизи № 240 від 09 грудня 2011 року, які є повними та обґрунтованими.
Твердження про невинуватість у вчиненні злочину ОСОБА_5 висловлював у суді першої і апеляційної інстанцій, які їх ретельно перевірили та обґрунтовано визнали такими, що не відповідають матеріалам справи.
Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки в сукупності з іншими наведеними у вироку доказами суди належним чином мотивували,. З цими висновками погоджується і колегія суддів.
Всебічно дослідивши та оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, а тому підстав для скасування судових рішень із закриттям кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 року, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає.
Посилання засудженого на незаконність порушення кримінальної справи щодо нього є необґрунтованими, оскільки постанова слідчого податкової міліції ДПА в АР Крим про порушення кримінальної справи за фактом вчинення посадовими особами ТОВ "Укрхімагропром" злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК від 12 травня 2011 року була скасована судовими інстанціями, як невмотивована та така, що винесена передчасно, а постанова того ж слідчого від 22 вересня 2011 року про порушення щодо ОСОБА_5 за цим же законом ґрунтується на інших підставах і скасована не була.
Твердження засудженого про обґрунтування судових рішень щодо нього, на його думку, неналежними та недопустимими доказами по справі, у тому числі й даними акту позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрхімагропром" Сакською ОДПІ, голослівні і не підтверджені матеріалами справи.
Також є безпідставними доводи ОСОБА_5 про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтував свої висновки доказами, доданими до заперечень прокурора на апеляційну скаргу засудженого, з якими, за його твердженням, він та захисник ознайомлені не були. Вказані доводи, на думку колегії суддів, не спростовують правильність судових рішень у справі щодо засудженого, оскільки з ухвали апеляційного суду вбачається, що вирок суду першої інстанції постановлений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і правильного застосування кримінального.
При призначенні ОСОБА_5 покарання судом ураховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який характеризувався позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: відсутність судимостей і наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, не встановлено.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 09 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Судді:
В.В. Британчук
Ю.П. Фурик
Ж.М. Єленіна