розглянула в судовому засіданні 21 березня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 09 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2012 року.

Вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 09 серпня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не

судимого, засуджено:

за ч.4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК на 1 рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 345 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 16 вересня 2005 року близько 24 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі ГАЗ-53, державний номер НОМЕР_1, приїхав до домогосподарства сім'ї ОСОБА_5, що в селі Іванківці Новоушицького району Хмельницької області, де разом з зазначеними особами, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, застосовуючи дерев'яну палицю, заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс нею, а також руками та ногами удари ОСОБА_5 по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження, а також руками удари ОСОБА_6 по голові, також спричинивши легкі тілесні ушкодження.

Після чого, коли потерпіли викликали співробітників міліції і ті намагалися ОСОБА_1 та інших осіб затримати, ОСОБА_1, 17 вересня 2005 року, близько 03 години ночі рухаючись на автомобілі ГАЗ -53, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, на автодорозі з с. Куча в напрямку селища Нова Ушиця, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив опір працівнику правоохоронного органу ОСОБА_9, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а саме застосувавши дерев'яну палицю, заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс нею ОСОБА_9 два удари, а саме один удар по голові та один удар в область верхньої кінцівки, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому посилається на допущене судами першої та апеляційної інстанції неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зокрема вказує на те, що судом при призначенні покарання були належним чином не враховані вимоги ст.ст. 65, 69 КК внаслідок чого призначене ОСОБА_1 покарання є надмірно м'яким. Під час розгляду справи в апеляційному суді було порушено вимоги ст. 377 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч.4 ст. 296, ч.2 ст. 345 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК (2341-14) , або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини КК (2341-14) за цей злочин.

Вирішуючи питання про застосування ст. 69 КК судом визнано обставинами, які пом'якшують покарання підсудного - щире каяття, визнання вини, відшкодування шкоди та допомогу в розслідуванні злочину. Крім того, при призначенні підсудному покарання суд урахував те, що він позитивно характеризується, судимостей не має, здійснює нагляд за тяжко хворою матір'ю, сам страждає на захворювання.

Тому рішення суду про можливість застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений ним злочин, є таким, що відповідає вимогам закону.

Викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про те, що суд не врахував тих обставин, що ОСОБА_1 тривалий час перебував у розшуку є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 67 КК вказана прокурором обставина не є такою, яка обтяжує покарання.

Призначене ОСОБА_1 остаточне покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповідь на всі доводи, викладені в апеляцій скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 9 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1, - залишити без зміни.