розглянула в судовому засіданні 21 березня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2012 року та вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2012 року.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 291 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2863 грн. 36 коп. матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди.

Крім того постановлено стягнути з ОСОБА_3 976 грн.56 коп. судових витрат.

Вирішено питання речових доказів в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 28 липня 2008 року приблизно о 20 годині 30 хв., порушуючи п.2.9. ПДР (1306-2001-п) , керував мопедом "Фада" перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. При цьому рухаючись по АДРЕСА_1, виявивши, що в зустрічному напрямку рухається транспортний засіб - мопед "Дельта", в порушення вимог п.10.1 та п. 12.3 ПДР (1306-2001-п) , виконав маневр ліворуч, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з вказаним мопедом, яким керував ОСОБА_5. Внаслідок зіткнення ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2012 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 скасовано в частині призначеного покарання та постановлено новий вирок, яким постановлено вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 291 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. В решті вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 просять судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, вказуючи на істотне порушення кримінального закону, неправильне застосування кримінального закону, та призначення ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину і є занадто суворим. Неправильне застосування кримінального закону полягає в тому, що суд дійшов до безпідставного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого йому злочину.

Іншими учасниками справи судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з вироку суду першої інстанції за результатами розгляду справи в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху (1306-2001-п) які забороняють керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та зобов'язують водіїв рухатися як найближче до правого краю проїзної частини. При виникненні перешкоди не вжив заходів до зупинки транспортного засобу, прийняв вліво, виїхав на смугу зустрічного руху де й відбулося зіткнення з мопедом під керуванням потерпілого ОСОБА_5 Вказаний висновок ґрунтується на показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 відомостях, які містяться в протоколах огляду місця події, огляду автотранспорту, огляду предметів та висновках автотехнічних експертиз.

Вказані докази судом першої інстанції були належним чином перевірені з огляду на їх належність та допустимість і обґрунтовано визнані такими, що підтверджують доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину.

Тому висновок суду про те, що ОСОБА_3 під час керування мопедом порушив вимоги п. 2.9, 11.2, 10.1, 12.3 ПДР України (1306-2001-п) , які знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що настали, а відповідно й висновок про доведеність його вини та необхідність кваліфікації його дій за ст. 291 КК України є правильним, а викладені в касаційній скарзі доводи засудженого та захисника про відсутність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого злочину є безпідставними.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів належним чином врахувала те, що дії ОСОБА_3 були вчиненні у стані алкогольного сп'яніння, призвели до смерті потерпілого, завдані по справі збитки не відшкодовані, а тому рішення суду першої інстанції про призначення йому покарання фактично в мінімальних межах є таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Тому колегія суддів прийняла обґрунтоване рішення про необхідність скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання та постановлення нового вироку. Призначене судом апеляційної інстанції покарання підсудному ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2012 року та вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3, - без задоволення.