розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2012 року.

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за статтею 116 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 9 жовтня 2011 року о 2 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на автобусній зупинці сполучення м. Миколаївка - м. Слов'янськ, що розташована на відстані 28 м від будинку №10 по вул. Миру в м. Миколаївка, зустрів ОСОБА_2, який цієї ж дати о 1 годині 10 хвилин увірвався разом зі своїм братом ОСОБА_3 та хлопцем на ім'я ОСОБА_10 до місця проживання ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_2 де він перебував з ОСОБА_5, і наніс останньому удари руками по голові та тулубу, ображав непристойними словами і висловами та погрожував зґвалтуванням з демонстрацією реального його настання, внаслідок чого ОСОБА_1 в стані душевного хвилювання умисно наніс ОСОБА_2 удар у грудну клітку кухонним ножем, заподіявши останньому колото-різану рану грудної клітки з наскрізним пошкодженням серця, від якого він помер на місці.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2012 року вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. В обґрунтування своєї позиції посилається на невмотивованість рішення суду першої інстанції щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 з частини 1 статті 115 на статтю 116 КК України з огляду на проміжок часу між сваркою останнього з потерпілим та вчиненням злочину, заздалегідь заготовленого знаряддя злочину - кухонного ножа та показання свідків, на що не звернув уваги і суд апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_2, тобто за частиною 1 статті 115 КК України.

З такою кваліфікацією дій ОСОБА_1 суд першої інстанції не погодився та дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання і тяжкої образи з боку потерпілого, тобто за статтею 116 КК України.

До такого висновку прийшов й суд апеляційної інстанції, визнавши кваліфікацію дій засудженого правильною.

При цьому, рішення суду щодо вчинення ОСОБА_1 вбивства ОСОБА_2 в стані сильного душевного хвилювання фактично ґрунтується на висновку амбулаторної комплексної судової психолого - психіатричної експертизи № 1432 від 29 листопада 2011 року, в якому йдеться про те, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, так і про те, що в момент вчинення правопорушення він перебував у стані фізіологічного афекту, яке сформувалося внаслідок протиправних, насильницьких, ображаючих дій потерпілого.

Проте, відповідно до вимог частини 2 статті 67 КПК України 1960 року ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Натомість, поза увагою суду першої і апеляційної інстанцій залишилося те, що з показань засудженого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 на досудовому і судовому слідстві вбачається, що до помешкання, де ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_5, увірвався ОСОБА_2 разом з двома особами та став вчиняти по відношенню до ОСОБА_1 протиправні дії, після чого покинув місце проживання останнього, а ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 попрямували до її місця проживання, де ОСОБА_1 вжив алкогольний напій, взяв кухонний ніж та пішов до магазину за цигарками, а, коли там випадково побачив ОСОБА_2, то завдав йому удар кухонним ножем у грудну клітку, від якого той на місці помер.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 були припинені свідком ОСОБА_6 та хлопцем на ім'я ОСОБА_10 ще за місцем проживання ОСОБА_1, які не став продовжувати і при повторній їх зустрічі біля магазину, про що вказували свідки ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та сам ОСОБА_1, а засуджений завдав удар ножем в грудну клітину потерпілому.

З огляду на вказане, заготовлений кухонний ніж перед слідуванням ОСОБА_1 до магазину, час, який минув з часу їх конфлікту, та відсутність з боку ОСОБА_2 протиправних дій щодо потерпілого в момент повторної зустрічі, які б спровокували у останнього раптове сильне душевне хвилювання як негайна реакція на дії ОСОБА_2, виключає необхідну передумову на застосування статті 116 КК України, а тому відповідальність за вбивство останнього повинна наставати на загальних підставах.

Таким чином, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити докази у справі та дати їм належну оцінку.

Відтак касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень Кримінального процесуального закону України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.