Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року.

Вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 січня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено: за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт; за ч. 1 ст. 129 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, відповідно до ст. ст. 70, 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_1 28 серпня 2009 року близько 12 години, знаходячись на території "Малого ринку", розташованому по вул. К. Маркса в м. Іллінці Вінницької області, зустріла ОСОБА_2, з якою протягом тривалого часу перебувала у неприязних стосунках, після чого почала на адресу останньої висловлюватися словами брутальної лайки та намагалася вчинити бійку, але ОСОБА_2, уникаючи сварки, попрямувала в сторону будинку АДРЕСА_1, де ОСОБА_1 наздогнала її і продовжила висловлюватись на адресу ОСОБА_2 словами брутальної лайки, наносити потерпілій удари руками по різних частинах тіла, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, та висловлювати погрози вбивством, які ОСОБА_2 сприймала як реальні, оскільки були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 січня 2012 року змінено.

Ухвалено виключити з резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 129 КК України покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та зазначено про звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 7 КПК України.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 100 годин громадських робіт у зв'язку із закінченням строків давності.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на нове розслідування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону. Вважає, що судове слідство проведено не повно та однобічно, без з'ясування усіх обставин справи. Під час судового розгляду справи було істотно порушено її право на захист, не було допитано усіх свідків у справі, не було проведено додаткової судово-медичної експертизи. Апеляційний розгляд справи був проведений без її участі. Ухвала Апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 398 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни вироку, ухвали, є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції керується ст. 370 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України, вирок, ухвалу в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає доводи засудженої ОСОБА_1 про порушення її права на захист під час апеляційного розгляду такими, що заслуговують на увагу.

Як убачається з доводів касаційної скарги і ухвали апеляційного суду, у вступній частині ухвали ОСОБА_1 значиться учасником апеляційного розгляду, однак, як свідчить описово-мотивувальна частина ухвали, суд апеляційної інстанції розглянув справу з порушенням процесуального порядку виписаного в ст. 362 КПК України, чим порушив право засудженої ОСОБА_1 на захист.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення, повно і всебічно перевірити усі доводи поданих апеляцій, при необхідності провести судове слідство та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року щодо засудженої ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.