розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року,

17 листопада 2011 року капітан міліції ДІМ Самарського районного відділу ДМУ ГУМВС Свістунов С. М. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК 1960 року - за відсутності складу злочину, передбаченого ст. 151 КК.

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2012 року скаргу ОСОБА_1 на цю постанову органу дізнання залишено без задоволення.

Не погоджуючись рішенням місцевого суду ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляцію, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та винести окрему ухвалу на адресу органу дізнання й прокуратури Дніпропетровської області та направити її до Генеральної прокуратури України.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року апеляцію ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, у зв'язку з допущеними порушеннями кримінально-процесуального закону органом дізнання та судом при розгляді його скарги просить винести окрему ухвалу та спрямувати її на адресу Генеральної прокуратури України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про часткове підтримання касаційної скарги, перевіривши та дослідивши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 КПК 1960 року при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Однак апеляційний суд наведених вимог закону не дотримав.

Як убачається з матеріалів справи, не погоджуючись із постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляцію, де звертав увагу апеляційного суду на те, що на час винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи були наявні приводи і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд при розгляді справи в апеляційному порядку суті всіх зазначених в апеляції доводів не навів, їх ретельно не перевірив і не проаналізував, переконливих відповідей на них не дав.

Суд апеляційної інстанції обмежився посиланнями на те, що доводи в апеляції ОСОБА_1 є необґрунтованими. При цьому апеляційний суд лише зазначив, що місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову органу дізнання матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи дослідив та дійшов правильного висновку про обґрунтованість постанови органу дізнання від 18 листопада 2011 року.

Тобто, апеляційний суд, залишаючи апеляцію ОСОБА_1 без задоволення, не навів достатніх аргументів, через які визнав її безпідставною. Постановлена ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового перегляду матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_1 апеляційний суд повинен ретельно перевірити доводи скаржника та прийняти законне і обґрунтоване рішення з дотриманням положень кримінально-процесуального закону.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня

2012 року постановлену у справі за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а матеріали провадження направити на новий апеляційний розгляд.