розглянула в судовому засіданні 26 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 183 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. - моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона 04 вересня 2011 року, знаходячись на кухні гуртожитку військової частини А3796 по АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин спричинила потерпілій ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо засудженої судові рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги захисник мотивує тим, що місцевий суд провів однобічне та неповне судове слідство, не виявив та не дослідив знаряддя злочину, не провів огляду місця події, безпідставно підтвердив факт обізнаності ОСОБА_2 про перебування потерпілої у стані вагітності. Захисник у своїй скарзі посилається на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не були досліджені протоколи судових засідань із показаннями учасників процесу та безпідставно було відмовлено йому в ознайомленні з протоколами судового засідання через їх відсутність. Крім того, захисник вказує на те, що судом необґрунтовано задоволено цивільний позов потерпілої в частині моральної шкоди.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_3 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та захисника на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченні на неї, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

У своїй касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд судових рішень через однобічність, неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Проте фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) у касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 125 КК України ґрунтуються на зібраних у справі та належно оцінених судом доказах, і є обґрунтованими.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, експерта ОСОБА_5, даними, що містяться в висновку судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Також суд детально проаналізував показання засудженої ОСОБА_2 в судовому засіданні про обставини конфлікту з потерпілою.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_2 місцевий суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого нею злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про її особу.

Призначене засудженій покарання у виді штрафу є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги захисника про неправильне розв'язання цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

При розв'язанні цивільного позову потерпілої про відшкодування моральної шкоди місцевий суд, з яким погоджується й колегія суддів, врахував характер вчиненого діяння, фізичний біль і страждання, які потерпіла зазнала у зв'язку з травмуванням, психічні переживання, що супроводжували її під час уживання заходів для того, щоб через травму не вибитись із життєвої колії, звичного для неї укладу життя. З урахуванням цих обставин, а також даних про майновий стан засудженої суд визначив відповідний, помірний розмір відшкодування шкоди.

Розглядаючи справу за апеляцією захисника в інтересах засудженої ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив викладені в ній доводи, які за змістом аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі, в тому числі щодо порушення права засудженої на захист, безпідставної відмови в ознайомленні з протоколами судового засідання та виключення з мотивувальної частини вироку обставини, що обтяжує покарання, й визнав їх безпідставними з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення, з яким погоджується й колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень, судом касаційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.