розглянула 26 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2012 року.

Вказаним вироком засуджено:

ОСОБА_1, 1985 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

на підставі ст. ст. 70, 75 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_2, 1980 р. н., судимого, громадянина України,

за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1 03.05.2008 у АДРЕСА_1 за попередньою змовою з особою, справу щодо якої закрито внаслідок смерті, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, у якого зберігався гумовий човен потерпілого ОСОБА_4, заволоділи цим майном, продали його за 52 грн. та поділили гроші.

03.10.2009 ОСОБА_1 у тому ж селі незаконно, без мети збуту зібрав рослини коноплі, висушив їх та виготовив канабіс, який зберігав на території кладовища та при собі до 22.01.2010, коли працівники міліції виявили та вилучили у нього вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб.

Він же, 17.11.2009 за місцем свого проживання у тому ж селі таємно викрав та продав велосипед «Ардіс» вартістю 390 грн, який належав його матері - потерпілій ОСОБА_5

23.12.2009, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у стані алкогольного сп'яніння та за попередньою змовою групою осіб, проникли в будинок ОСОБА_6 в тому ж селі та викрали майно потерпілого загальною вартістю 390 грн.

ОСОБА_2, 14.06.2010 проник на територію домогосподарства ОСОБА_7 у тому ж селі та намагався викрасти газові балони, які підніс до паркану, але не зміг довести свій умисел до кінця, оскільки був затриманий потерпілим.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів й особам засуджених, внаслідок м'якості, просить скасувати вищезазначені судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Призначаючи засудженим покарання, місцевий суд, усупереч положенням ст. 65 КК України 1960 року, не врахував в достатній мірі кількість вчинених злочинів, ступінь їх тяжкості, особи засуджених та таку обтяжуючу обставину, як скоєння однієї з крадіжок у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, зазначивши у вступній частині вироку, що ОСОБА_2 судимий, суд не вказав, отже - не встановив, скільки судимостей має обвинувачений, коли він був засуджений і за вчинення яких злочинів.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що усупереч вимогам ст. 286 КПК України 1960 року, суд першої інстанції не встановив усі потрібні дані, що стосуються особи вказаного засудженого, та не врахував їх при призначенні покарання.

Крім того, усупереч вимогам ст. 334 КПК України 1960 року, формулюючи обвинувачення, визнане доведеним, суд не зазначив у вироку вартість човна, яким ОСОБА_1 заволодів 03.05.2008 шляхом шахрайства, газових балонів, які ОСОБА_2 намагався викрасти 14.06.2010 та вагу особливо небезпечного наркотичного засобу, який ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав без мети збуту.

Отже, доводи прокурора про допущені місцевим судом при розгляді даної справи істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів й особам засуджених, внаслідок м'якості, є обґрунтованими.

Апеляційний суд не звернув увагу на допущені судом першої інстанції порушення закону та не виправив вказані помилки, внаслідок чого оскарженні рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Якщо за наслідками такого розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будуть визнані винуватими у вчиненні злочинів, поставлених їм за вину, то призначене їм покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, на підставі положень ст. 75 КК України, слід вважати таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та їх особам, внаслідок м'якості.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.